«Усе посипалося!»: чому фінська модель освіти показала стрімке падіння?
Донедавна вона вважалася прикладом для наслідування в Україні
Педагог Інна Большакова оприлюднила важливі дані. Свій допис назвала: «ФІНСЬКА ОСВІТА СТРІМКО ПАДАЄ»
За її словами, Фінляндія, яка довгий час вважалася світовим еталоном шкільної освіти, на сьогодні демонструє стійке зниження результатів у дослідженні PISA. Причому – це одне з найстрімкіших падінь.
- Падіння в математики (з 2003 по 2022) на 64–79 пунктів,
- з читання - на 56 пунктів з 2000 року та природничих наук.
Показник з математики - це один із найтривожніших показників для Фінляндії.
Зростання частки «слабких» учнів (тих, хто не досягає базового 2-го рівня за шкалою PISA) з 7% до 25% означає, що кожен четвертий фінський підліток тепер не володіє математикою на рівні, необхідному для повсякденного життя та подальшого навчання.
Чому це сталося?
- Раніше фінська школа була максимально егалітарною (заснованою на принципах рівноправності, - ред) — вона «підтягувала» слабких до рівня середніх.
Упровадження самостійного навчання (self-directed learning) вдарило саме по тих, хто не має високої мотивації або самодисципліни.
Сильні учні випливають самі, а слабкі без чіткого керівництва вчителя «провалюються» у прірву (OECD PISA 2022 Results).
Діти мають навчатися ПІД керівництвом учителя.
- Дослідження показують, що вплив статусу сім'ї на результати учнів почав стрімко зростати. Школа перестала бути «соціальним ліфтом». Діти з родин з нижчим рівнем освіти тепер частіше потрапляють у ці 25% (PISA Finland National Report). Немає допомоги дітям з бідних родин.
- Фінляндія перейшла до моделі, де майже всі діти (включаючи тих, хто має труднощі в навчанні або особливі освітні потреби) навчаються у звичайних класах.
Через скорочення бюджетів на посади асистентів вчителів та спеціальних педагогів, вчителі-предметники не встигають приділяти достатньо уваги дітям, які не встигають за програмою.
ДІти, які мають проблеми з навчанням, повинні мати «власні уроки» з основних дисциплін зі спеціальними педагогами.
Інна Большакова деталізує: аналіз реформи фінської системи освіти 2016 року вказує на чотири ключові чинники, що вплинули на зниження академічних результатів:
- Феноменологічне навчання (Phenomenon-based learning) тобто інтегровані курси у середній школі замість вивчення основ наук.
Перехід від предметно-центричної моделі до вивчення міждисциплінарних тем призвів до втрати системності знань. Учні засвоюють загальні контексти, проте демонструють дефіцит знань фундаментальних законів та формул.
- Самокероване навчання (Self-directed learning)
Надання учням права самостійно визначати темп і методи роботи негативно вплинуло на результативність більшості школярів.
- Відкриті освітні простори
Впровадження архітектурних рішень без внутрішніх стін спричинило проблему шумового забруднення. Це ускладнило процес концентрації, особливо для учнів із когнітивними труднощами чи розладами уваги.
- Високий рівень цифровізації
Масове впровадження персональних гаджетів було визнано фактором деконцентрації. Планшети часто виконували роль розважального ресурсу, що знизило ефективність засвоєння навчального матеріалу.
При цьому, зазначає освітянка, попри падіння академічних балів, Фінляндія залишається лідером за показником добробуту учнів.
Незалежно від таланту чи доходу батьків, дитина отримує однаковий рівень турботи, безкоштовне харчування та психологічну підтримку.
Учень відчуває себе партнером вчителя, а не підлеглим.
Допис активно коментують, він отримав сотні поширень:
Що і треба було довести. Але ж ні, на початку реформи НУШ фінська система освіти широко впроваджувалася в нашій державі. Дитиноцентризм, щасливі діти, ніяких домашніх завдань, діти керують уроком і т.д. і т.п. І що, усе починає сипатися і лопатися, як мильна бульбашка.
Проблема наших освітніх можновладців - орієнтація на інші країни, відкидаючи свої здобутки та напрацювання. При цьому не враховують умов життя, матеріальне забезпечення, традиції, менталітет.
Ну скажіть,що ми,українці, не молодці! Щойно зацікавились фінською системою і впровадили- тут же вона стала падати. І свою угробили, і фінську!
Навчання - це праця. І праця нелегка. Це як міст будувати. Одномоментно під час важкої роботи неможливо витанцьовувати і співати. А керує роботою учитель. Щоб були результати. Щоб «міст» не розвалився.
Чого і варто було очікувати! Шкода, що нам пропонть бездумно переймати цей досвід, а не модернізувати нашу систему освіти!
Раніше на цю тему ми писали:
Радіо Трек: НОВИНИ