УЛЬТИМАТУМ АМЕРИКИ: чого не розуміють Дроздов, Шлінчак та Арестович щодо Зеленського та США

І навіть Банкова (АК)

Зеленський має стати Бондом.

Ми вже писали про це більш як два роки тому, улітку 2021-го, після зустрічі Байдена та Путіна у Женеві, коли стало зрозуміло, що президент США тоді погодився із зазіханнями Путіна на Україну й між ними було ухвалено:

«Або Україна втілює «Мінські угоди», або Московія може забирати її собі – всю. Силою».

З того часу й пішов відлік до початку великої Війни, якої, щоправда, ні Путін, ні Байден – не чекали. Вони то були впевнені, що все завершиться за «два-три дня».

Вірите ви в це чи ні, але весь подальший розвиток подій показував нам активне небажання з боку США вставати на захист України – геть до виведення Посольства напередодні вторгнення РФ; спроб висмикнути Зеленського з України, аби деморалізувати ЗСУ, та свідомо дозованого постачання нам зброї у кількості, яка виключала будь-яку реальну можливість ефективного контрнаступу, зокрема, й цієї осені на Півдні.

ОБ’ЄКТИВНО:

Якби Америка хотіла, ми б уже давно стояли з нашими танками та Хаймерсами на березі Азовського моря, а десятки тисяч наших загиблих та покалічених героїв були б сьогодні живими та здоровими, а всі міста України знаходилися б під надійним прикриттям.

Але Америка цього ніколи не хотіла.

Нині ж американські еліти хочуть геть забути про Україну й позбавити нас будь-якої підтримки, вдаючи, що причиною цьому є так звана «корупція» а не давні, постійні та закулісні домовленості з Москвою, яка за минулий рік отримала від продажу нафти та газу свої 500 мільярдів доларів і планує тепер збільшити свій військовий бюджет ще на 70%.

Фактично нам чи не прямим текстом пропонують піти на переговори й самим віддати Путіну все, що він хоче, або наступного року, він відгризе від нас іще більше, поки Америка займатиметься виборами, війною в Ізраїлі та можливо ще десь, повністю кинувши Україну напризволяще.

УЛЬТИМАТУМ США

Сергій Шлінчак озвучив днями два подальші шляхи розвитку, що їх було запропоновано – на вибір – Володимиру Зеленському в Вашингтоні під час закулісних переговорів тет-а-тет:

1. Змінити Уряд та власне оточення на людей, що їх визначить Білий Дім (чи Посольство США). Тоді Україна ще може отримати якісь гроші, але ці гроші будуть надійно в «американських руках»
2. Відмовитися від виконання вимог англосаксів та остаточної втрати будь-яких ознак суверенітету, знехтувати вказівками Білого Дому і спробувати й надалі вести якусь власну гру. Тоді Україну чекає повна обструкція з боку Заходу, позбавлення будь-якого фінансування та військової допомоги перед лицем путінської Росії, яка лише жиріє на «санкціях» і просто вже не знає – куди ще запихати свої нафтодолари та неймовірні бюджетні трильйони.

При цьому, Шлінчак припускає, що в контексті згаданих пропозицій Україну будуть підштовхувати до швидкого перемир’я з РФ ( у першому варіанті) чи до втрати ще більших територій і можливо навіть самої державності – у варіанті №2.

ВАЖЛИВО: у варіанті №1 та частина України, яка залишиться не захопленою Путіним, зможе, вірогідно, вступити до НАТО. Обрубком.

 

Можливо, що й до ЄС.

Також Шлінчак, який посутньо є кореспондентом Посольства США в Україні, озвучив три прізвища, що їх Білий Дім волів би бачити на посаді  Прем’єр-міністра у новоствореному Кабінеті міністрів:

1. Вікопомна Джаресько
2. Посол Маркарова
3. Працівник МВФ – Рашкован

Що робити Зеленському, або «Casino Royale»

У фільмі «Казино Рояль» є цікавий момент, коли Джеймса Бонда піддають дуже своєрідним тортурам. Він сидить голий, прив’язаний до стільця без днища, в той час як йому свинцевою кулею на мотузці відбивають усе в зоні паху та копчика між ногами.

При цьому Джеймс Бонд у цій сцені сміється – прямо у вічі своєму мучителю і лише повторює:

 

   - Давай ще. Ще давай.

Зрештою, воно там все для Бонда завершується досить непогано: його рятують якісь сильні світу цього. У нашому випадку це могли б бути … китайці.

Але не будемо собі сподіватися на краще. Значно розумніше готуватися до гіршого і навіть до – найгіршого.

При цьому, всім мучителям довкола нам варто свідомо посміхатися в їхні милі лиця і повторювати:

Давай ще! Ще давай!

КАБІНЕТ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЗГОДИ (та ПОРЯТУНКУ)

Президенту Зеленському варто створити навіть не один, а ДВА кабінети

1. Розпустити чинний кабінет міністрів та апелюючи до рішення Нетаньяху й всього комплексу подій довкола Ізраїлю, які «відвернули увагу світу від України та загрожують підірвати міжнародну підтримку нашої боротьби»
2. Оголосити про створення Кабінету Національної Згоди – із залученням до нього представників всіх парламентських партій та досвідчених управлінців з поза меж Парламенту. Зокрема – представників середовища т.з. «громадських активістів» ( в останньому випадку розуміємо тих, кого пропонує посольство США)
3. Якщо є можливість вибирати, то, певно, краще самим запропонувати на посаду Прем’єра кандидатуру Маркарової.
4. Шабуніну, при цьому, варто запропонувати портфель міністра чи керівника Державної агенції по боротьбі з корупцією та впровадженню реформ.
5. Якщо вдасться, було б дуже добре призначити Владислава Рашкована віце-прем’єром та міністром фінансів, поклавши на нього, серед іншого, питання перемовин з МВФ щодо відтермінування хоча би на 10 років всіх виплат стікаючої кров’ю України перед МВФ та Світовим Банком.
6. Попросити Залужного – самому назвати кандидатуру людини, яку б він хлтів бачити на посаді Міністра оборони.
7. Попросити Порошенка, Тимошенко та інших – самим делегувати своїх представників на посади в Уряді
8. Провести відповідні переговори і представити оновлений кабмін у максимально стислі кроки.

КАБІНЕТ У СПРАВАХ ВІЙНИ (Військовий кабінет)

Президенту Зеленському варто створити й очолити окрему структуру, яка б займалася суто питаннями оборони, мобілізації суспільства та економіки для захисту України від ворожого вторгнення РФ.

ВАЖЛИВО: керівником цієї структури має виступити сам Зеленський. При цьому, до роботи в ній мають бути залучені керівники всіх ключових політичних сил України.

 

Порошенко та Тимошенко, приміром, мають отримати в такій структурі належні посади й взяти на себе відповідальність за той чи інший напрямок або фронт робіт.

Серед ключових:

1. Налагодження масового випуску квадракоптерів та БПЛА
2. Налагодження випуску всіх інших видів зброї – силами України
3. Масове будівництво фортифікаційних споруд по всьому периметру можливого боєзіткнення з ворогом.
4. Підключення громад та місцевих рад: розгортання виробництва на базі комунальних підприємств всього, що можливо – для забезпечення потреб фронту (маскувальна сітка, буржуйки, сітка рабіца, сухпайки та все інше, що не потребує особливих технологій)
5. Будівництво житла для переселенців та тих, кому нікуди повертатися з закордону
6. Мобілізаційна робота, підготовка резервістів належне навчання перенавчання військових.
7. Інше, що може бути викликане потребами війни

Як поєднати роботу цих двох структур: Уряду та Військового кабінету?... Тут є питання, але навряд чи вони є невирішуваними, особливо в умовах війни та за наявності Парламенту, де Президента підтримує стабільна більшість.

Тим паче, що обидві структури мають формуватися на принципах «кабінетів національної згоди». Тобто передбачати участь у них представників всіх парламентських партій та навіть партій не представлених у парламенті.

Наприклад, свого часу в нас досить ефективно відпрацювала команда управлінців, яка в стислі терміни змогла підготувати Україну до «Євро 2012».

 

Якщо є люди з цієї команди, які залишились вірні Україні, не втекли і готові віддати свої сили для її зміцнення у боротьбі з ворогом, то цих фахівців треба залучати та використовувати.

Окремо варто організувати своєрідний «Управлінський призов» серед представників бізнесу, які мають реальний досвід запуску виробництв та управління масштабними процесами. Навряд чи ці люди потрібні Україні на передовій, але в тилу – для запуску підприємств їх роль та користь може виявитися неоціненною.

«ВІЙНА – ГОЛОВНА МАСТЬ» (с)

Як би добре ми не грали цю гру, у виграші завжди будуть Казино та Містер Голд. Але на даному етапі ключовим фактором є Війна, і нам варто виявити певну Смиренність перед забаганками тих, від кого ми залежим.

Тим паче, що Смирення є ключовим атрибутом справжнього Героя.

Хай беруть собі в Україні все що хочуть: Енергоатом, землю, газові родовища та газотранспортну систему. Що там іще?

 

Для нас важливо, щоби зараз ми змогли прорватися і вийти на оперативний простір, аби встигнути змобілізувати країну та включити її обороти на повну потужність.

Насправді, час іще є. Як і можливість викрутитися та навіть повернути вже ніби як втрачене захоплення та підтримку з боку світової спільноти і всіх людей в Україні.

Для цього, безперечно, потрібен подвиг.

Подвиг Президента, який має зробити те, чого від нього ніхто не чекає (в стилі описаного вище) та сказати те – чого він ще ніколи не говорив. Сказати так, аби всі знову обернулися і подивилися на нього та на Україну – з подивом.

У наступному матеріалі ми спробуємо показати – що конкретно мається на увазі.

Не пропустіть.

Від Редакції

*АК – авторська колонка. Всі думки, ідеї та пропозиції – авторські.

Радіо Трек: НОВИНИ