«Порцеляновий гламур»: що каже нам тенденція останнього десятиліття в Україні (6 ФОТО)
«Не варто нехтувати» (с)
Останнім часом склалася стійка тенденція «не помічати» новітніх мистецьких стильових напрямків і стилів, які межують з кітчем, натякаючи на їх «другорядність».
Одним із характерних прикладів є старий новий гламур: явище складне і багатопланове, на якому варто зупинитися детально, особливо в царині порцеляни. Про нього й пише MD-experiment.
Що таке гламур?
Glamour – слово сучасної англійської мови, запозичене у 1720–1721 рр. з шотландської (grammar – освічена, грамотна людина), вживалося спочатку для позначення вченості, розуміння окультизму. Надалі цей термін отримав присмак: зовнішньої привабливості, ефектності й загадкової краси.
Гламур – це демонстрація гри з достатньо незвичним модним віянням, в якому закладений відтінок порочного гедонізму.
Насолода прекрасним має бути легкою, приємною, ненав’язливою, і, головне – не деструктивною. Задля того, щоб після напруженого дня людина могла розслабитися і отримати задоволення
Ідеологія гламуру
Ідеологом гламуру вважають Оскара Уайльда. Його теза: «Нема сенсу поділяти людей на гарних і поганих. Люди бувають або принадливі, або нудні» – стала маніфестом жанру.
В гламурі нема «естетики жахливого», «естетики потворного» – герої та злодії однаково гламурні. Головне, що виявлення незадоволення – це вже не гламурно.
Звідси бере початок сповідування нової квазіестетичної філософії, в якій є місце порцеляні, що не б’ється (Іспанія), або модному аксесуару до унітазу у вигляді флуоресцентних зірок на блакитно-ефемерній «Галактиці» (Німеччина) чи багатоманітним шокуючим фантасмагорійним розробкам відомого лондонського модельєра Хайме Айона.
Український гламурний фарфор (порцеляна)
Зокрема, в останніх творах класиків українського фарфору – Валентини Трегубової і Владислава Щербини – з’явилися варіанти цілком гламурних скульптурних композицій, виконаних у річищі останніх тенденцій світової порцеляни.
Множина змістів не заважає сприйняттю досить якісної форми цих виробів.
Видатні майстри Коростеня і Києва за десятиліття створили низку високомистецьких творів, що відображають нашу «гламурну» дійсність.
Наприклад, Валентина Трегубова виконала надзвичайно сучасний образ Проні Прокопівни та Голохвастого з екранізації відомого твору Михайла Старицького «За двома зайцями».
Інший вияв гламуру в українській сучасній порцеляні – твори Олександра Шевченка, головного художника Коростенського фарфорового заводу, майстра універсального мистецького діапазону.
Його твори – посуд найрізноманітніших форм, антуражні аксесуари, вази і скульптури.
Найцікавішим виробом останніх років став неоампірний годинник, за стилістикою близький більш пізній колекції Хайме Айона під назвою «Re-Deko».
Однією з тенденцій розвитку сучасної статуетки є пародійне висміювання «сильних світу цього» засобами фарфору.
Часто такі твори навмисно гламурні. Один з характерних прикладів – «Франт і Франтиха» Олександра Шевченка.
Гламурна порцеляна поступово стає різновидом сучасного салонного мистецтва і водночас твором артдизайну.
Радіо Трек: НОВИНИ