Українські коти не «м'явкають»: як правильно називати звуки, які видають ці милі тваринки
Як правильно називати котячу «мову» українською та чому
Українська мова багата на різноманітні слова та вирази, однак люди все одно користуються запозиченими. Навіть у таких простих речах, як «мова» домашніх тварин – чомусь коти в нас «м'явкають», хоча це не так.
Коли ми говоримо про звуки, які видають наші улюблені пухнастики, ми вживаємо фразу «коти м'явкають» і не навіть не замислюємося, що з цими словами не так.
— Мовчазна кішка небезпечніша ніж та, що м'явкає. Тим більше кішка м'явкати не може, тому що українські коти не м'явкають, — зазначає мовознавиця Ольга Багній.
Вона пояснила, в українській мові коректно та доречно вживати зовсім інші вирази – українські. Наприклад:
- коти нявкають;
- коти нявчать;
- коти нявкотять;
Самі ці фрази підходять для опису тих звуків, які видають ваші пухнасті улюбленці. За тлумачним словником коти «літературною мовою» говорять не «м’яв», і не «мяв», а «няв». Ще коти можуть муркотіти, гарчати та шипіти.
До речі, в українській абетці вказується, як говорять тваринки:
- свині рохкають, а поросята кувікають;
- гуси не гоготять, а гелготять, гегають чи джеркотять;
- крякають у нас ворони (і каркають теж);
- курки кудкудакають;
- наш соловейко тьохкає, а сороки скрекотять;
- горобці цвірінькають, жайворонки, ластівки, щиглі щебечуть;
- їжак чмихає;
- коні іржуть;
- жаби квакають і кумкають;
- великі собаки гавкають, а цуценята дзявкають (як і лисиці).
Джерело: РБК-Україна
Радіо Трек: НОВИНИ