Українки з освітою не можуть знайти роботу у Польщі. Натомість відбудовувати Україну доведеться заробітчанам з колишніх радянських республік

Ринок праці зазнав масштабної кризи

Криза на ринку праці виникла у Польщі. Країну залишили українські чоловіки, які поїхали боронити рідну землю. Натомість українські жінки з вищою освітою знайшли у Польщі тимчасовий прихисток, а от забезпечити їх роботою поки не вдається. Адже жінки з вищою освітою, які працювали в офісі й виконували висококваліфіковану роботу, не охоче йдуть на заводи. А без знання мови знайти роботу в офісі не вдається. 

В Україні ж після закінчення війни розпочнеться масштабна відбудова. І з великою ймовірністю, доведеться змінювати законодавство і запрошувати робітників з Казахстану та Узбекистану.

Вакансій багато, але біженки з України не потрібні

Польща потребує заробітчан – міцних чоловіків, які готові до складної фізичної праці. А ось робочих місць для жінок без знання польської на ринку праці вже практично немає. 

Згідно з даними перших соціологічних досліджень, абсолютна більшість українських біженців (76%) мають вищу або незакінчену вищу освіту.

А щоб працювати за освітою, потрібно вивчити польську мову та підтвердити диплом (пройти нострифікацію).

Томаш Богдевич, генеральний директор Gremi Personal, наголошує на ще одній проблемі: до війни трудові мігранти приїжджали в ті міста, де були робочі місця. І, на відміну від України, великі промислові об'єкти найчастіше розташовані поза агломерацією великого міста. Тепер найбільше біженців там, де найменше для них роботи.

Близько 60-70% відкритих вакансій – робота для чоловіків, зазначає президент Всеукраїнської асоціації компаній із міжнародного працевлаштування Василь Воскобойник.

Адаптувати цю роботу для жінок неможливо. Якщо потрібен міцний чоловік, який працюватиме на будівництві, вантажник, різнороб, ніхто не візьме жінку на цю роботу, – каже він.

Окрім того, для роботодавців українські біженки не цікаві: найчастіше вдома на них чекають батьки, чоловіки, дім. Тому вони повернуться до України, щойно закінчиться війна. Тобто роботодавцю потрібно навчати роботи жінку, яка може звільнитися та виїхати за кілька тижнів.

Проте наприкінці квітня на ринку праці чекають на відкриття нових робочих місць для українських жінок, пов’язаних з високим сезоном вуличної торгівлі та харчовій промисловості.

Україні знадобляться трудові мігранти

І до війни ситуація на українському ринку праці була складною. Тут є ціла низка причин: і трудова міграція, і складна демографічна ситуація, і відірваність освіти від потреб економіки. Тепер, коли закінчиться війна і в країні злетить попит на будівельників, інженерів, логістів, Україна зіткнеться із масштабним викликом.

На цьому фоні варто чекати на другу хвилю міграції, як тільки для чоловіків відкриють кордон: хтось поїде на заробітки, а хтось – щоб возз'єднатися зі своїми дружинами та дітьми, які не захочуть повертатися до України.

Європейський Союз уже взяв на себе зобов'язання сплатити левову частку витрат на відновлення України. Та чи вистачить в україні своїх фахівців аби відновити усе швидкими темпами.

Вихід із цієї ситуації – залучати працівників із Казахстану, Узбекистану. Після війни економіка агресора продовжить скорочуватися і руйнуватися, тоді як Україна має шанс переманити цих фахівців.

Зробити це без зміни закону неможливо. Наразі роботодавець для оформлення іноземця зобов'язаний платити йому зарплату не меншу ніж 10 мінімалок. Зараз це 65 тис. грн. Така норма в законі діє вже багато років і створена для того, щоби трудові мігранти не могли займати малокваліфіковану роботу, до якої можуть залучати українців. Мовляв, якщо потрібний висококваліфікований спеціаліст, наприклад, із Молдови, його можна працевлаштувати, але й платити йому доведеться не менше ніж 65 тис. грн.

Але така норма закону після війни абсолютно втратить свою актуальність.

 Щойно в Україні закінчиться війна, швидкість та якість відновлення залежатиме від кожного громадянина. Щоб якнайшвидше повноцінно запустити та реформувати економіку, необхідні зусилля десятків мільйонів людей. А ще – десятки мільярдів євро. І якщо гроші нам уже пообіцяли, то людський ресурс на тлі демографічної кризи у всій Європі можна заповнити лише власними зусиллями.

Джерело: OBOZREVATEL

Радіо Трек: НОВИНИ