«Українці готові жити без світла та тепла і два, і три роки», – Зеленська в інтерв’ю ВВС

«Блекаут не найстрашніше для нас» (с)

В інтерв'ю програмі BBC «100 жінок» першу леді України запитували про різні речі. Зокрема й про те, якого миру чекають українці; про загрозу терактів, про те, чи видавали їй зброю та взагалі  – як це бути дружиною президента країни, що воює.

Одне з головних запитань стосувалося – терпіння.

BBC: Минув майже рік, відколи російські війська вторглися у вашу країну. Як ви?

Олена Зеленська: На щастя, ще не рік, адже кожен день цієї навали, кожен місяць дуже важко витримувати всій Україні, всім українцям, кожному. На питання «як ви?» ми загалом відповідаємо: «тримаємося». Це саме те, що ми робили всі ці дев'ять місяців. Тримаємося.

BBC: Це був важкий рік, і ця зима, схоже, буде ще важчою через відключення електроенергії, дефіцит та продовження бойових дій. Що ви чуєте від українців? Вони хвилюються через те, що кінець війни може бути нескоро?

Олена Зеленська: Знаєте, у нас було стільки випробувань за ці місяці, стільки страшних випробувань, стільки жертв ми бачили, стільки руйнувань, що чесно кажучи, блекаут - це не найстрашніше, що може з нами статися. Ми стаємо винахідливими, ми намагаємося зробити всі справи, які важливо зробити зі світлом. Тоді, коли є світло, не відкладаємо на потім нічого.

Олена Зеленська:  Можу поділитися своїми враженнями. Нещодавно, буквально минулого тижня закінчилося соціальне дослідження, українців запитали, скільки вони ще готові терпіти у таких умовах, без світла, без тепла.

І українці, у більшості, понад 90% опитаних, відповіли, що вони готові це терпіти два, три роки, якщо вони бачать перспективу нашого членства в ЄС. Вони хочуть бути в цій європейській родині на рівних.

Ми знаємо, заради чого - заради перемоги, заради почуття гідності, заради того, що нас чекає ця демократична родина і ми хочемо бути в ній нарівні з іншими. Українці готові це терпіти. Ми оптимістично дивимося на ці речі.

BBC: Два-три роки…

Олена Зеленська: Я думаю, що ми всі сподіваємося, що цього не буде. Ми всі дуже сподіваємося на те, що все закінчиться. Знаєте, легко бігти марафон, коли ти знаєш скільки кілометрів. Ми, на жаль, не знаємо, скільки кілометрів, ми маємо розраховувати свої сили.

Це складно. Часом буває дуже складно, але потім знаходяться якісь нові емоції, що допомагають нам втриматися.

Повністю це інтерв’ю можна прочитати ТУТ

Радіо Трек: НОВИНИ

Поширити в Facebook