У Рівному хочуть взяти півмільярда гривень кредиту на незалежність від Фірташа

Про те, що Рівне має бути з власними очисними спорудами, говорять вже давно, але останнім часом почути такі думки можна дедалі частіше

Ці настрої тільки посилилися після того, як трохи більше місяця тому керівництво «Рівнеазоту», який тоді відключили від газопостачання через мільйонні борги, вдалося до відвертого залякування рівнян зупинкою роботи очисних споруд. Оскільки більшість стоків з обласного центру очищуються саме на хімічному підприємстві, їх зупинка фактично означала б – залити Рівне нечистотами. На щастя, цього не сталося, однак місцеві чиновники та депутати почали активно шукати можливі варіанти, того, як місто могло б здобути незалежність від «Рівнеазоту», що належить групі компаній «GroupDF» одіозного олігарха Дмитра Фірташа.

Варіанти вирішення проблеми звучать різні. Одні пропонують відремонтувати старі очисні споруди, які ще в 60-х роках будувалися виключно для потреб «Льонокомбінату», а після розвалу Радянського Союзу перейшли у власність місцевого водопостачального підприємства. Інші – вивчити можливість викупити очисні «Рівнеазоту». Більше всього прихильників третього варіанту - будівництва нових очисних споруд за рахунок кредиту іноземних донорів. Останній варіант називають найбільш імовірним. Тим більше, що «Рівнеоблводоканал» вже проходить відповідний конкурсний відбір Мінрегіонбуду.

В обласній раді з цього приводу навіть виникла ціла дискусія. Адже більше півмільярда гривень кредиту, навіть на 30 років, сума чимала. І віддавати її доведеться з обласного бюджету та частково з кишень рівнян у вигляді плати за послуги водовідведення. До фінансових застережень у деяких депутатів додалися і екологічні. Мовляв, Устя може виявитися замалою для зливу очищених стоків чвертьмільйонного міста.

Геннадій Шевченко, депутат Рівненської обласної ради та колишній начальник обласної СЕС:

- До отримання такого великого кредиту потрібно підходити професійно та зважено. Тому на засіданні комунальної комісії я й запропонував вивчити питання детальніше. Наприклад, чи витримає Устя очисні споруди такої потужності? Русло річки і так замулене. Якщо скидати в Устю стоки, чи не доведеться чистити річку? А можливо, ліпше замінити колектор та насосну станцію і надалі використовувати очисні «Рівнеазоту»? Можна розглянути пропозицію про їх купівлю, а заодно ремонт тих очисних, що є у Рівному. Я виходжу з фінансової доцільності. Але є кращі спеціалісти за мене. НУВГП, наприклад, міг би підготувати різні варіанти. Хоча я довіряю і думці Володимира Хомка, який очолював «Рівнеоблводоканал».

Більшість мереж напірних колекторів, що ведуть до очисних «Рівнеазоту», будувалися на початку 70-х років і вже кілька разів відпрацювали термін своєї експлуатації. Ділянка самопливного колектора протяжністю 400 метрів за Вишневою Горою, яку поміняли кілька років тому.

Директор РОВКП «Рівнеоблводоканал» Андрій Карауш:

- Ще в 2012 році був розроблений перспективний проект гранично допустимого скиду в Устю. Займалася цим ТОВ виробнича фірма «Лігоз». Насамперед це екологічний та соціальний проект. Такі масштабні інфраструктурні об’єкти не можуть бути дешевими та швидкоокупними. Однак вони дуже необхідні.По розрахунках Устя може пропустити 2290 метрів кубічних за годину. У рік – це майже 20 мільйонів метрів кубічних води. Такого об’єму більш ніж достатньо. Тепер щодо самого кредиту на будівництво нових очисних споруд. Загальна сума складає 19, 9 мільйонів євро. Це при курсі 27, 55 - 548, 4 мільйони гривень. Ця сума не підйомна для місцевих бюджетів. Тож знайшли варіант залучення коштів в Європейському інвестиційному банку терміном на 30 років. Відсоткова ставка складає від 1,5 до 3,5%. Жодна вітчизняна фінансова установа таких умов не запропонує. Пільговий період, коли потрібно виплачувати лише відсотки по кредиту, складає вісім років. Тому говорити про якісь витрати з обласного бюджету, в тому числі і відшкодування ПДВ, ще зарано. Але це найбільш прийнятний варіант із можливих.

Варіант із купівлею очисних споруд «Рівнеазоту» ми навіть не розглядаємо. Бо це економічно не доцільно. Вони знаходяться за 18, 5 кілометрів від обласного центру. Транспортування стоків на таку відстань потребує чималих затрат електроенергії, яка дорожчає набагато швидше, ніж ми коригуємо свої тарифи. Тож цей процес чим далі, тим більш невигідний. До того ж, напірні колектори, по яких стоки з Рівного переправляються на очисні споруди «Азоту», вже давно відпрацювали свій термін експлуатації. Адже будувалися вони ще в 70-х роках минулого століття. Їх потрібно міняти повністю, бо не зрозуміло скільки ще часу вони прослужать. І найголовніше, що очисні споруди хімічного підприємства є однією зі складових у виробничому циклі мінеральних добрив. Тому їх ніхто не продасть. Що стосується колишніх льонокомбінатівських очисних, то вони вже давно працюють на максимумі своєї проектної потужності, бо були розраховані виключно для потреб підприємства. З очисткою стоків з усього обласного центру вони точно не справляться.

Володимир Хомко, міський голова Рівного:

- Вода, яка виходитиме з очисних, відповідно до норм, буде на порядок чистішою за ту, що нині в Усті. Тож річка не тільки витримає таку кількість стоків, їй це буде на користь. Жодної загрози немає, кажу як спеціаліст. Очисні «Рівнеазоту» наразі непогано працюють, але ще два-три роки і трубам прийде кінець. Де знайти буде гроші, аби замінити 34 кілометри мережі? Я колись рахував, що заміна обійдеться у 60% вартості нових очисних. Це шалені гроші, тож якщо не побудуємо очисних, поки є можливість, ще сто років будемо проблему мати. До речі, хоч «Рівнеоблводоканал» - обласне підприємство, місто допомагатиме з будівництвом очисних.

Володимир Захарчук, директор обласного департаменту екології:

- Проекту побудови очисних ми поки не бачили, але проектанти мають передбачити усі нюанси. Не думаю, що бралися б за ідею очисних у Рівному, якби не були впевненими, що Усті вистачить.

За матеріалами газети «Рівне Вечірнє».

Радіо Трек: НОВИНИ