Чому «Член-КИНЯ» є порушенням правил Української Мови: заява голови Нацкомісії (ФОТО)

Оминайте слова-покручі (АК)

«Галерея почвар», як каже відомий мовознавець українського походження із США.

В Україні ж на захист рідної мови несподівано виступило профільне відомство в особі Національної комісії зі стандартів державної мови. Тепер воно заявляє офіційно:

Невживання фемінітивів НЕ Є ПОРУШЕННЯМ стандарту державної мови.

Навпаки, ціла низка «фемінітивних» словоформ є буквально – неприйнятними й суперечать правилам Української Мови.

Як зазначає з цього приводу відомий письменник Андрій Коктюха:

- Суфікс -ин (я) приєднується до основ на -ець.

Кравець – кравчиня.

 

Щоб була «членкиня», треба «членець». Хоча кого з неписьменних це цікавить...

Окремо ці правила пояснює голова Національної комісії зі стандартів державної мови Юлія Чернобров у коментарі «Укрінформу».

По-перше, Український правопис не вимагає обов'язкового утворення іменників на позначення осіб жіночої статі.

 

У частині 4 параграфа 32 він тільки наводить перелік суфіксів, які можуть брати участь у творенні таких іменників.

 

Зокрема, йдеться про суфікси -к-(-а), -иц-(-я), -ин-(-я) та -ес-(-а).

 

Найуживанішим є суфікс -к-(-а), оскільки він поєднується з різними типами основ (авторка, співачка, студентка).

 

Суфікс -иц-(-я) приєднують до основ на -ник і -ень (версатальник – верстальниця, ученик – учениця), а суфікс -ин-(-я) – до основ на -ець і приголосні (кравець – кравчиня, майстер – майстриня).

 

 Натомість суфікс -ес-(-а) є рідковживаним в українській мові – патронеса, поетеса.

Про такі ж слова як «посолка» чи «послиця», «метереологиня» чи «членкиня» мовознавець Юлія Чернобров навіть і не згадує, оскільки подібні словоформи – не відповідають жодним із наведених вище правил.

Радіо Трек: НОВИНИ