Тисячі убитих тіл: хто та як ховає російських солдат в Україні (ФОТО)

Назад викопувати не будемо?

В Україні тисячі тіл російських вояків чекають на повернення додому, але свої їх не поспішають забирати. Тож бачимо хто є хто, бо правду кажуть, що живих характеризує їх ставлення до мертвих.

Однак не все так просто. Принаймні є кілька факторів, які треба мати на увазі.

«СВАІХ НЄ БРАСАЄМ!?»

Розпіарене гасло «сваих не брасаем!» є лише набором літер для внутрішнього споживання в РФ та підтримки вогню ура-патріотизму у «ватномислячих» мешканців сусідньої території.

«Кидають! Ще і як кидають!», - розповів Новини.LIVE на правах анонімності один із співробітників правоохоронних органів, який задіяний у процедурі впізнання тіл загиблих російських загарбників.

Співрозмовник згадує одного з перших російських солдатів, якого розшукали та впізнали родичі. Як виявилося, продовжує співрозмовник, фото вояка з Уралу (його прізвища із зрозумілих причин він не називає) абсолютно випадково на одному з українських спеціальних пошукових сайтів побачила його подруга, про що і сповістила родичів загиблого.

Ті в свою чергу зв'язалися з нашою стороною, розповіли про те, хто він, звідки, де служив (адже ані документів, ані шеврону з прізвищем на формі солдата не було), які особові прикмети.

«ПРАПАЛІ БЄЗВІСТІ»

Як відомо, раніше очільник країни-агресорки підписав указ про виплату до 3 млн рублів родичам поранених російських військових, і 5 млн – загиблих.

«Ці гучні обіцянки мали б позитивно вплинути на мобілізацію, оскільки за такі гроші багато рашистів готові ризикнути життям. Але за цими заявами є гірка реальність – РФ записує більшість вбитих солдат як таких, які зникли безвісти, щоб не виплачувати цю компенсацію", - зазначили у Генштабі.

А найближчим наочним прикладом таких цинічних дій є історія із загиблим на крейсері «Москва» російським матросом-строковиком Єгором Шкребцем, якого у відповіді на запит батьків російська прокуратура офіційно визнала зниклим безвісти.

ЧИ МОЖУТЬ РІДНІ ЗАБРАТИ ТІЛА ЗАГИБЛИХ ДО РФ?

Загалом на лінію довіри надійшло біля 12 тис. звернень від російських громадян, а на телеграм-канал «Ищи своих» – понад 20 тис., зазначає радник міністра внутрішніх справ України Віктор Андрусів.

Але навіть якщо росіяни і дізнаються, що тіло загиблого знайдено в Україні, його передача для поховання до росії – не вирішена на сьогодні проблема. Бо російська сторона не квапиться забирати з України тіла своїх загиблих воїнів, а у приватному порядку родичі фізично приїхати і отримати труну для повернення додому – не можуть.

«Вони нас питають – як їм приїхати? А ми кажемо, що не знаємо», – зазначив Андрусів.

Як свідчать перехоплені СБУ ворожі телефонні розмови, з тіл вбитих російських військових утворюють звалища. Там трупів загарбників так багато, що місцями «стелажі» з тіл сягають заввишки до двох метрів.

«Це не морг, це звалище. Величезне, огороджене, оцеплене, туди нікого не пускають. Там тисячами привозять. Звалище у висоту з людський зріст», - ділиться враженнями з дружиною в одному з радіоперехоплень ворожий солдат.

За словами військового, таке звалище трупів знаходиться під Донецьком. При цьому місцева охорона добряче заробляє на родичах, які намагаються відшукати тіла своїх близьких.

Точної цифри на сьогодні – скільки ж загалом тіл російських окупантів зібрано по всій країні – немає. Наприклад, у Києві у спеціальних холодильниках зберігається десь 250 тіл росіян, у вагонах-рефрижераторах у Дніпрі зберігається до 1,5 тис. трупів російських солдат. По Україні ж всього ця цифра на сьогодні сягнула близько 3 тис.

СПЕЦПОСТАНОВА та РЕАЛЬНІСТЬ

Але варто зазначити, що довго лежати на зберіганні рештки ворогів не можуть. На сьогодні діє спеціальна урядова постанова, яка визначає порядок поводження із знайденими тілами солдатів армії агресора.

У цьому документі серед іншого вказується, що їх треба захоронювати через місяць після виявлення, після ідентифікації чи відбору ДНК-зразків.

«Тому перед захороненням ми беремо зразки ДНК, щоб потім можна було встановити особу, якщо ми її не встановили в інший спосіб. Це, до речі, створює дуже багато проблем, тому що ці трупи треба спочатку оглянути, створити опис, а це тягне за собою, звичайно, залучення великих матеріальних, технічних, людських ресурсів», - зазначив представник МВС.

Треба розуміти, що йде війна і далеко не завжди військові мають можливість провести повну ідентифікацію, хоча здебільшого загиблі мають при собі ті чи інші документи.

З українського боку також є загиблі, тіла яких за різних причин та обставин залишилися не забраними, не похованими і взагалі перебувають на тимчасово окупованих територіях. Тому в МВС не виключають, що згодом може постати питання обміну тілами загиблих.

НАЗАД ВИКОПУВАТИ НЕ БУДЕМО?

Крім того, не виключено, що з часом для вирішення питання перепоховання на допомогу може прийти якась міжнародна організація, яка б взяла на себе витрати, пошук, ексгумацію, упізнання, транспортування для поховання рештків загиблих.

Наприклад, сьогодні пошук упізнання та перепоховання рештків солдатів вермахту, які загинули під час Другої світової війни, здійснюється за офіційною матеріально-технічною підтримкою уряду Німеччини та за участю українських пошукових організацій.

«Але такого формату, що ми викопуємо і віддаємо тіла, думаю, не буде», - зауважив радник міністра.

Радіо Трек: НОВИНИ

Поширити в Facebook