Шалені борги за комуналку, відбирання квартир і все, що з цим пов'язано: пояснюємо

Що насправді готова зробити держава зі злісними неплатниками

Ситуація у комунальній галузі вже досягла критичної точки. За минулий рік українці сплатили за комуналку 123,4 млрд грн, а на сьогодні борг складає майже половину від цієї суми.

Розповідаємо про те, як збираються карати злісних боржників. 

КАРАНТИН І БОРГИ

[media=193740]​

Для багатьох українців карантин став величезним ударом по кишені. Частина громадян втратила джерела заробітку, тому за комунальні послуги доводиться віддавати буквально останні гроші.

Складно переживає карантин і бізнес. Держава звільнила підприємців від ЄСВ, але цей податок складав лише невелику частину видатків. До того ж, процедура його відшкодування була настільки складною, що далеко не всі підприємці змогли цим скористатися.

 

А ось оренду та комунальні послуги більшості сплачувати все одно довелося, наголосив голова Всеукраїнської професійної асоціації підприємців, член Української ради бізнесу Борис Емельдеш:

ЯК ВИЖИВАЮТЬ КОМУНАЛЬНИКИ

Через шалені борги комунальні служби в окремих регіонах не можуть впоратися із навантаженням, тож змушені економити на зарплатах співробітників і технічному обслуговуванні власних мереж.

Альона Комарчук очолює комунальне підприємство з водопостачання в Широківській ОТГ, що на Миколаївщині. Розповідає: є ті, хто оплату відверто саботує, мотивуючи відсутністю грошей. А частина родин користується послугами та водночас відмовляється укладати договір із компанією, яка їх надає. Мовляв, без договору і платити ні за що не доведеться:

Ми попереджаємо людей про те, що може трапитися, якщо не платити за послуги. Та вони взагалі не розуміють, що таке договір, відмовляються його підписувати, не встановлюють засобів обліку.

 

Окрема тема – пільговики, до прикладу, багатодітні родини. Вони отримують допомогу з податків громади, і часто це немалі гроші, але за послуги не сплачують, бо, мовляв, не вистачає.

 

На період карантину нам узагалі заборонили від'єднувати людей від послуг. Багато хто цим користується, а борги накопичуються. Для маленьких комунальних підприємств – це особливо відчутно. Єдиний варіант, який ми зараз знайшли, – від'єднувати від водопостачання тих, хто не підписав із нами договір. За законом, вони не є споживачами, а фактично "крадуть" ресурс у громади. Тому на них дія пільгового періоду не поширюється, – пояснила керівниця підприємства.

ЧОМУ РОСТУТЬ БОРГИ

[media=193743]​

За останні 10 років борги населення перед комунальниками зросли в рази. Серед основних причин - економічна криза, знецінення гривні та стрімке зростання тарифів. 

Також на заборгованість впливає ринковий фактор. Це зміна собівартості послуги та перерахунок її ціни для населення.

Наприклад, головний складник вартості опалення, близько 80% – це ціна газу. Якщо газ дешевшає на ринку, нам можуть зробити перерахунок і зменшити оплату за послугу. І навпаки.

Пандемія лише посилила кризу, позбавивши людей джерел доходу, а держава ще й запровадила своєрідний пільговий період. Зараз комунальники не можуть нараховувати пеню, вимикати світло, газ чи воду боржникам.

ВІД РЕСТРУКТУРИЗАЦІЇ ДО ВТРАТИ КВАРТИР

Щоб почати розв'язувати проблему боргів, у парламент внесли законопроєкт №3613. Відповідно до нього, громадяни повинні оплатити чи реструктуризувати заборгованості до 1 жовтня цього року.

За умовами реструктуризації, з працюючого українця, щомісяця списуватимуть 25% доходу на користь оплати боргу, а з пільговика – 20% пільги. Формально реструктуризація можлива на 5 років, але якщо за цей час доходи не дадуть громадянину змоги виплатити борг, цей термін продовжать.

При цьому, реструктуризація – не єдиний механізм, який пропонує держава. Якщо до 1 жовтня споживач не оплатить борг і не оформить реструктуризацію, його можуть змусити заплатити через суд. За новим законопроєктом, компанії, які позиваються до боржників, зможуть навіть не сплачувати судовий збір. Відповідно, кількість позовів може зрости у десятки або й сотні разів.

За рішенням суду, борг можуть утримати з заробітної плати, але не 25% відсотків, як у разі реструктуризації, а вже 50%, або навіть накласти арешт на майно.

У Міністерстві розвитку громад і територій відразу заспокоїли громадян, що масово відбирати майно за борги не будуть. До прикладу, квартиру у злісного неплатника можна забрати лише тоді, коли у нього є інше житло або ж сума боргу перевищує 20 мінімальних зарплат, тобто 94 460 грн.

Також до боржників будуть застосовувати санкції, які перегукуються з нормами щодо неплатників аліментів:

• конфіскація майна,
• заборона виїзду за кордон,
• заборона на користування зброєю,
• заборона полювати.

Якщо не платити рік – до заборгованості додадуть 20% штрафу, якщо два роки – 30%, за 3 роки борг виросте вже на 50%.

І це – без урахування пені. Тому борг за кілька років може зрости вдвічі та навіть втричі.

Але є одне АЛЕ: якщо карантин продовжать і після 1 вересня, ці штрафи поки не запрацюють. Адже споживачів заборонено штрафувати не лише на час карантину, а й ще 30 днів після його завершення.

Джерело - Обозреватель.

Наші новини у Тelegram. Номер у Viber: 063-73-4-106-4 

Радіо Трек: НОВИНИ