Сусідка повернулася з-за кордону через 5 років – і розповіла, чого найбільше не вистачає там із нашого

Гречка - дефіцит

Часто люди їдуть за кордон в пошуках кращого життя. Але виявляться, що деякі звичні для нас речі там відсутні, і для багатьох це становиться справжньою несподіванкою.

Українці розповіли, яких звичних речей їм не вистачає за кордоном

Люди їдуть за кордон з різних причин — хтось у пошуках кращої зарплати, хтось за новим досвідом, а хтось просто рятується від війни. У нових країнах, звісно, є свої плюси – охайні міста, стабільність, турбота про довкілля. Але з часом багато хто починає помічати, що чогось не вистачає. Здається, такі дрібниці, але вони формують наше “своє”.

Гречка

Смішно, але це правда – гречки в багатьох країнах просто нема. Тобто вона десь є, але не там, де ви її шукатимете. У звичайному супермаркеті — жодного натяку. Лише в окремих магазинах з українськими товарами.

Іноземці гречку не їдять, вони навіть не знають, що це таке. А для нас це ж базова каша, без неї якось дивно.

Звичні молочні продукти

Зернистий сир, ряжанка, кефір — наші люди виросли на цих смаках. А от пояснити іспанцю чи американцю, що таке — завдання з зірочкою. Вони можуть запропонувати рікоту чи щось схоже, але це зовсім інше. А про сирники, сирну запіканку чи млинці з сиром там взагалі ніхто не чув.

Доступність ліків та лікарів

У нас усе просто – пішов у аптеку, купив усе, що треба, полікувався. Запис до лікаря? Та, будь ласка. Або просто зайшов у кабінет “на хвилинку”, або приніс цукерки чи шоколадку — і вже хтось тебе подивився. За кордоном усе не так.

Навіть парацетамол чи мезим — лише з рецептом. А щоб той рецепт отримати, треба дочекатися прийому, а це може бути через три тижні. І це ще швидко. Така система для наших людей — стрес і несподіванка.

Соління

Солоні огірки, помідори, кабачки, перці — це не просто їжа, це щось рідне, домашнє. А за кордоном таке не роблять. Ну або якщо і роблять, то зовсім інакше. Часто овочі просто квасять без спецій, без закатування — і зберігають кілька днів.

А ми ж звикли закручувати банки на всю зиму. До речі, в інтернеті є купа відео, як іноземці пробують наші соління — їхні вирази обличчя безцінні. Вони просто не розуміють, чому воно таке солоне і хто це взагалі їсть.

Копчена скумбрія і таранька

Море поруч — є. Риба — є. А от коптити її, солити або сушити — в голову їм не приходить. Для нас копчена скумбрія або таранька до пива — святе діло, а для них це щось дике.

Зараз з’являється все більше українських магазинів, які привозять такі смаколики до європейських країн. Але все одно — це вже не так доступно, як удома.

Джерело: odnaminyta

Радіо Трек: НОВИНИ