«Слово Зеленського», або як Україні повернути підтримку Заходу та світу у Війні
Звернення до Словаччини (АК)
Важкий період – довкола багато біди й розчарування. Від нас поволі відвертаються чи не всі, ми ж наче як не знаємо що робити. Хоча вихід є, і він доволі простий.
Ми маємо повернутися в той стан душі та загальної свідомості, який панував в Україні у перші тижні повномасштабного вторгнення. Коли сам Бог не захотів, боби ворог захопив наш Золотоверхий Київ.
Тоді ми всі явили світу Націю. Політичну націю країни, де панувала любов і єдність. Де не було «ні елліна, ні іудея». Де нікого не цікавило – хто якою мовою розмовляє, хто в яку Церкву ходить, чи за яку партію голосував.
Пригадайте, як нам тоді усміхалася Перемога.
Чому з нами був тоді Бог? Бо ми не допускали розбрату. Нині не так, і починати ми знову маємо з себе, і приклад нам знову має показати Президент.
Слово Зеленського
Зеленський має почати говорити те, чого раніше не говорив, і так, як не робив до цього.
Зокрема, ось як могло б виглядати його звернення до народу Словаччини – сьогодні, коли всі світові ЗМ І повідомляють, що за рішенням новообраного уряду, ця країна припиняє військову допомогу Україні.
Дорогі друзі,
Хочу звернутися відкрито до Словаччини, до всього словацького народу. Роблю це щиро, бо ви наші сусіди, і ми вам дуже вдячні за все, що ви для нас зробили у цей непростий час.
Однак, пройшли вибори й вони, на жаль, зафіксували певну зміну настроїв у Словаччині.
Ми в Україні зараз буквально гинемо й умираємо за Демократію, тому поважаємо і приймаємо вибір словацького народу, але під час самої кампанії у вас звучали деякі закиди, які на нашу думку були несправедливими, і які нам чути було – прикро.
Особливо від громадян Словаччини – нації, яка першою допомогла Україні, коли на нашу землю вторглася друга армія світу.
Тоді більшість не вірила, що Україні – вдасться вистояти. Світ, умовно кажучи, просто відвернувся від нас у перші дні. Відвернувся, щоби не дивитись і не бачити, як нас, як Націю, за 2-3 тижні буквально знищать і вб’ють.
Ці перші тижні були вирішальними, і ми билися тоді практично повністю самі. Першими нам на допомогу прийшли країни-сусіди.
А першою серед них була – Словаччина, яка допомогла нам тоді чим могла: і пальним, і технікою.
Дуже вам дякуємо. Щиро…
Сам факт Вашої підтримки був для нас надзвичайно важливим, тоді і залишиться в наших серцях назавжди.
Від імені всіх українців хочу щиро подякувати вам і побажати Словаччині лише успіхів і процвітання. Але…
Під час кампанії, у вас періодично звучали тези, що їх ми вважаємо несправедливими, нечесними і просто – хибними.
Наприклад, чув, що дехто переконує вас, ніби, за Україну в нас воюють лише футбольні хулігани та якісь політичні маргінали. Це неправда.
В Україні сьогодні перебувають сотні тисяч ворожих окупантів, які мають повно зброї та одну мету – знищити нас та нашу країну.
Так от, невже ви думаєте, що ці орди завойовників, цю – до зубів озброєну другу армію світу – змогли б стримувати і часто перемагати якісь футбольні хулігани? Якими б заповзятими вони не були.
В першій половині 2022 року до Сил оборони та ЗСУ мобілізувалося приблизно 400 тисяч добровольців.
Це – величезна цифра. Це – неймовірна цифра. І це були люди всіх спеціальностей: учителі, філософи, інженери, водії, спеціалісти ІТ. Всі вони стали на захист України.
Або я чув, що, начебто, люди старшого покоління у Словаччині, які жили ще за СРСР, взагалі не можуть зрозуміти – навіщо українці опираються, чому воюють і навіщо їм «ця Незалежність»?
Спробую пояснити, бо я сам теж народився ще у звичайній радянській сім’ї, довгий час жив за часів СРСР і пам’ятаю ще ті часи, коли таких країн як Україна чи Словаччина – не існувало.
Тепер ці країни є, і я хочу запитати вас – громадян Словаччини – як би відреагували ви, якби якась інша країна, заявила, що Словаччина існувати не повинна, що вона взагалі не держава, бо країна-окупант, яка вирішила її захопити є, за розмірами набагато більшою і має значно більше зброї?
Як би ви відповіли у Словаччині, коли б цей окупант вторгся на вашу територію з метою знищити вас як націю та країну?... Невже б вирішили просто здатися?
Переконаний, що ні.
Переконаний, що словаки билися б так як і ми – українці. Бо всі ми слов’яни, і маємо багато спільного і в нашій крові, і в нашій мові, і в наших традиціях, і в звичаях.
Переконаний, що правда переможе і ми з вами не дамо, аби світ скотився у темні віки хаосу, тиранії та панування дикого права сили.
Бог чомусь вибрав Україну, аби вона нагадала всьому світу про ті принципи та ідеали, на яких ґрунтується вся наша цивілізація.
Аби наші герої знову вдихнули життя в те, що вже багатьом здавалося застарілим і непотрібним, але, насправді, є вічним і непохитно важливим.
Обіцяю вам від всього нашого народу, що ми продовжимо боротьбу
І вірю в нашу спільну перемогу та здобуття Справедливого Миру
Миру для України, Європи та Світу
Слава Україні!
Від Редакції:
*АК -- авторська колнка. Всі думки, пропозиції та висновки -- авторські
Радіо Трек: НОВИНИ