Сідав гелікоптером на пасовище корів: що кажуть про Пашу «Мерседеса» у рідному селі на Дубенщині

Кажуть, в дитинстві був нормальним хлопцем

1 квітня митрополиту УПЦ МП Паші «МерседесУ» Лебідю оголосили про підозру та обрали запобіжний захід, згідно з яким він повинен перебувати під цілодобовим домашнім арештом. Тоді він заявив, що там не має ні де спати, ні де їсти, на що місцеві мешканці відповіли обуренням.

Це й не дивно, адже у селі Вороньків Київської області у нього є триповерховий розкішний маєток. Тоді такі заяви назвали смішним словами безсовісної людини. Однак мешканці села Борбин на Рівненщині, яке неможливо назвати оплотом «московського православ'я» і звідки митрополит родом, розповіли й інші історії про нього.

«Про земляка або добре, або ніяк»

У рідному селі його називають по-різному: «Владика», «Павло», «Петро», «Лебідь». А також пригадують його справи, якими він покращив життя у Борбині. Наприклад, допоміг з будівництвом нової школи, щоправда, за бюджетні кошти.

— Знаю його як чемного учня та благочестиву намолену людину. Це при його благословінні, його допомозі ми почали будівництво нової школи.

 

Дивують мене новини. Бачила проповідь владики – ніби справжній патріот своєї землі. Виріс в Україні, ходив по українській землі.

 

Молився за нас. Не знаю, кому вірити в цих новинах, чесно. Я вірю Богу. А ті всі протистояння до добра не доведуть, – сказала Любов Гузь, колишня директорка борбинської школи.

Також борбинці розповіли, що колись земний шлях до села був набагато складнішим за повітряний, та пригадали, що іноді митрополит на гелікоптері спускався з небес та приземлявся на пасовисько біля річки Путилівка. Тож згодом, за словами місцевих мешканців, «владика зробив дорогу» завдовжки кілька кілометрів до повороту на село.

Окрім того, Петро Лебідь (справжнє ім'я митрополита) щороку у Дмитрів день, 8 листопада, правив службу в місцевому Свято-Успенському соборі. У цей день він накривав у спортзалі школи стіл на спомин про батька Дмитра.

Що борбинці думають про арешт Паші «Мерседеса»

Щодо арешту митрополита, то місцеві мешканці підкреслили, що «про земляків або нічого, або хороше». Декому ж навіть було його шкода.

— Шо сказати? Мовчимо, тільки мовчимо. Про земляків або нічого, або хороше.

 

Тим, хто до нього звертався, він допомагав – це не забереш, – розповіла жителька села.

Петро Полицяк, також мешканець Борбина, пригадав, що у дитинстві митрополит «нормальний був хлопець».

— Ну, бачите, чоловіка шкода. Він нам зробив асфальт, газ провів у село.

 

Але ж можна було і перейти в українську. У нас тут у школу ходив, нормальний був хлопець.

 

Вроді нічого такого не було, – сказав він.

Поділилися мешканці думками й щодо церкви Московського патріархату. Одна з жінок визнала, що позиція УПЦ МП щодо російсько-української війни – неправильна. Однак підкреслила, що «забороняти церкву не треба, людина сама має рішати, куди їй іти».

— Слухайте, ну, по церкві у нас тут ніхто не бунтує. Спротиву нема.

 

Після 24-го в російську і так менше стали ходити.

 

Це така у людей громадянська та особиста позиція, – розповіла одна з мешканок села.

Джерело: Українська правда

Радіо Трек: НОВИНИ

Поширити в Facebook