Секрети молодості Володимира Коровкіна: йому – 90 (ФОТО)

Академік активного довголіття

Вочевидь, в основі всього – генотип, але є в цій людині й щось особливе, енергетичне.

Недарма ж він сотворив Кузнецовськ та Рівненську АЕС, розбудувавши тут місто, та запустивши енергоблоки.

Вдумаймось.

[media=172690] [media=172683]

Зрозуміло, що робив він це все не один, але десятки тисяч людей багато років із захопленням, любов’ю, захватом та пошанівком вимовляли це ім’я – Коровкін.

З нагоди 90-річчя у Вараші пройшли урочистості.

Вони називалися «Академія».

[media=172682] [media=172685]

Як писали на сайті Рівненської АЕС, анонсуючи цю подію:

З нагоди ювілею легендарного енергетика та першого директора Рівненської АЕС у Палаці культури ім. Лесі Українки відбудеться урочистий захід

«Академія життя. Автограф від Володимира Коровкіна».

[media=172688] [media=172701]

Володимир Олександрович Коровкін – заслужений енергетик України, член академії інженерних наук, член Правління - голова ветеранської секції громадської організації «Українське ядерне товариство».

З початку будівництва Рівненської АЕС у 1973 році до 2002 року Володимир Олександрович обіймав посаду директора ядерного об’єкта.

[media=172694] [media=172700]

За цей період він був не лише керівником РАЕС – лідером багатотисячного колективу атомників, але й з нуля відбудовував величне місто-супутник електростанції.

[media=172713] [media=172718]

До сьогодні Володимир Олександрович залишається громадянином з активною життєвою позицією.

Він продовжує вносити вагомий вклад у розвиток атомно-енергетичного сектору країни та ділитись, накопиченим десятиліттями, безцінним професійним та життєвим досвідом.

[media=172716] [media=172712]

Організатором заходу, приуроченого до ювілею Володимира Коровкіна, виступає ГО «УкрЯТ».

Як відзначають організатори, дана подія – це унікальна нагода почути з перших уст одного із засновників атомної промисловості країни про зародження поліського енерговелета, його етапи становлення, здобутки та знакові події, а також надихнутися розповіддю харизматичного лідера до особистих досягнень та звершень.

[media=172705] [media=172720]

Зустріч відбудеться 25 лютого 2020 року у ПК РАЕС. Початок о 16:00.

І зустріч ця відбулася

Приїхали поважні представники галузі, друзі, колеги, учні, товариші.

Павло Павлишин, який є рідним у Вараші, а нині очолює НАЕК «Енергоатом», зачитав вітальне послання від президента України.

[media=172717] [media=172710] [media=172709] [media=172708]

З вітальним словом виступав і голова Рівненської ОДА Віталій Коваль.

[media=172707] [media=172706] [media=172702]

Крім іншого орденоносному ювіляру (Коровкін реально має багато відзнак та орденів) вручили й цікаво виконану медаль з числом 90.

[media=172699] [media=172696] [media=172692]

Важко повірити, що це справжній вік цього чоловіка, який випромінює легкість та жвавість і в рухах, і в діях, і в словах.

[media=172697] [media=172698]

У чому ж секрет довголіття Коровкіна?

[media=172695] [media=172693]

В своєму інтерв’ю з нагоди ювілею для сайту РАЕС наш герой згадує про дитинство:

– Батько навчив мене верхової їзди, полюванню (першу зброю мені подарували в 7 років).

З роками все це трансформувалося в любов до зброї та стрільби по цілі. Мама була справжньою рукодільницею, швачкою. Я ще хлопчиськом допомагав їй, привозячи на санках тканину й доставляючи назад готові вироби. Оточували мене працьовиті люди - влітку трудились на землі, а взимку йшли вниз Волгою до чувашів і виробляли там шкури домашніх тварин. Добре пам'ятаю війну, чому рано і привчений до праці - необхідно було допомагати матері, коли батько пішов воювати на фронт.

– Змалку прокинувся інтерес до літератури.

У селі Палех, в п'яти кілометрах від якого ми жили, основним промислом раніше був іконопис, що трансформувалося в радянські роки у виробництво лакових предметів живопису. Іконописні майстерні знаходилися при церквах, які, разом зі священними книгами, нещадно знищувалися радянською державою. Батькові вдалося зберегти деякі з врятованих примірників, які зацікавили мене тодішнього, ще юного хлопця. До того ж, необхідність часто бувати в с. Палех сприяла постійним відвідуванням бібліотеки, ще з часів початкової школи. Улюбленими авторами дитинства були Джек Лондон, Вальтер Скотт, пізніше Пришвін, Купрін, Шевченко, Коцюбинський. Вдома й досі зберігається подарована батьком добірка творів улюблених письменників. Сьогодні читаю швидше філософські речі – трактати Платона, Конфуція, Сократа, Ніцше. Захоплююсь й детективами.

– Як вийшло, що в традиційній селянській родині виріс енергетик?

– Крім сільських трудівників, серед моїх пращурів були і гусари, і моряки, тому я марив військово-морською службою та мріяв навчатися в Санкт-Петербурзі.

Вибір же моїх друзів був більш прозаїчним – Іванівський політехнічний інститут. Ось і довелося поступитися вмовлянням мами, не їхати далеко від дому. Варто зауважити, що наша політехніка була переведена з Риги і більшість лекторів були справжніми вченими, а інститут мав хорошу технічну базу. З багатьма своїми однокурсниками перетиналися пізніше, вже працюючи на керівних посадах.

Одним словом, інтерв’ю цікаве, але своїх секретів молодості Володимир Коровкін у ньому не розкриває.

Ясно, що генетика лежала в основі, але, вочевидь, не меншою мірою визначальну роль зіграв й сам ентузіазм з яким Володимир Олександрович ставився до життя та всіх його проявів.

 

Масштаб задач, визначає й масштаб постаті. Особливо, коли ці задачі результативно виконуються.

[media=172714] [media=172703]

Ну, й до того ж, не секрет, що Коровкін завжди слідкував за собою, займався спортом, парився в бані і взагалі вмів тонко відчувати той «смак життя», про який писав Аристотель.

Дивовижно, як поєдналося це все в одній людині.

[media=172689] [media=172715]

Вітаємо Володимире Олександровичу,

Многая літа!

Радіо Трек: НОВИНИ