Секрет радянських стін: Навіщо їх фарбували тільки до половини

Виявляється, у цьому був сенс

Старі радянські будівлі, особливо під’їзди в багатоповерхівках, часто привертають увагу своїм незвичним виглядом: стіни в них були пофарбовані лише до певної висоти, а верхня частина залишалася світлою або побіленою.

Такий двокольоровий підхід має не лише естетичне пояснення, а й чітку практичну логіку. Про це пише ТСН.

Нижня частина стін у навчальних закладах, лікарнях чи під’їздах зазнавала найбільшого навантаження — дотики рук, тертя одягом, сумками чи взуттям швидко залишали сліди. Тож темний колір у нижній зоні дозволяв довше приховувати бруд та ушкодження і був значно практичнішим для очищення.

Окрім цього, матеріали, які використовувалися для фарбування нижньої частини, зазвичай були дорожчі й стійкіші — наприклад, олійні фарби, що добре витримували вологе прибирання. Верхню частину стін покривали дешевшим вапном, яке не потребувало частого догляду, оскільки там стіни залишалися чистішими довше.

Також важливу роль відігравала освітленість. У темних під’їздах та коридорах світла верхня частина стіни працювала як рефлектор, збільшуючи відбиття світла й роблячи приміщення візуально світлішим навіть за слабкого освітлення від ламп.

Психологи додають, що така колірна схема сприяла створенню відчуття стабільності та рівноваги: темний «низ» сприймався як тверда опора, а світлий «верх» — як відкритий простір, що заспокоює.

Сьогодні ідея фарбувати стіни у два кольори повертається в сучасний дизайн: наприклад, у приміщеннях з дітьми чи домашніми тваринами темніша нижня зона допомагає захистити стіни від бруду, а світлий верх робить кімнату просторішою.

Радіо Трек: НОВИНИ