Рівняни не дали волонтерам погодувати собак

Подія сталася сьогодні в мікрорайоні Тинному на вулиці Тиннівській. Про це написала у себе на сторінці рівненська волонтерка Інесса Шишкіна:
 

Рівне! Р-н Тинне, вул. Тиннівська 25. Дуже «вихований» чоловік та такий же його нащадок з матами і погрозами налетіли на наших волонтерів, які годують там безпритульних собак.

Люди мають підопічних по всьому місту, на власному транспорті вирішують питання з годівлею, стерилізацією та прилаштуваннями по різних районах, а такі «любителі тварин» мало того що самі не підгодують на своїй вулиці тварину, ще й забороняють це робити іншим.

Не обійшлось без поліції. Хто знає цих «чемних», передайте вітання та наступного разу нехай чекають групу підтримки із місцевих зоозахисників та популярність на всю округу через ЗМІ!!!

Ми зв'язалися з волонтеркою Тетяною Бекель, яка зі своїм чоловіком Володимиром намагалися погодувати цуциків. Кажуть, що були погрози:

Ми десь місяць, як годуємо там собак. Чоловік виявив там маленьких цуценят. Годуємо їх на «п’ятачку», де нічийний двір. Там зробили таке місцеве звалище, купа сміття, зламана машина. І ми там їх годуємо. Крім нас ще годує ще жіночка, яка там живе. Ми сьогодні приїхали готдувати цуциків, приходить до нас хлопчина років двадцять і каже: «Це ваші цуцики?». Ми кажемо: «ні». Він: «А чому ви їх тоді годуєте». Я кажу: «Тому що вони їсти хочуть.

-         То якщо ви їх годуєте – забирайте з собою!.

-         То це ваші собаки. Ви тут живете?

-         Так.

-         Тоді це ваші собаки. Ми їх годуємо, бо вони їсти хочуть.

-         Забирайте їх звідси!

Сказав, якщо ми не заберемо, то «я зараз вам дам!». Почав нам погрожувати. Почав шарпати мене. Почав шарпати чоловіка. «Та ви задовбали, - почав нам кричати. - Тут сміття купа!». Я кажу: «То сміття ваше».  

Тут виходить батько йог. Почав там до чоловіка теж з погрозами. От що я мовляв і «морду поб’ю», і «перегну тебе», і «нахилю тебе» - чого тільки не було. Погодували цих собак, викинули кашу. Ми не кидаємо жодних кісток. Але хтось викидав там їм кістки.

«То куди ви їдете!?» - він мене питає. Я кажу: «Нікуди». Я взяла каструлю та йду просто до машини, а він мені: «Стоп! Стаять! Нікуда нє єхать!».  З такою наглістю….. Каже: «Вони нас задовбали,на дітей кидаються». А я кажу: «Як вони можуть кидатися – це ж цуценята.»

Ми викликали поліцію, бо він агресивно був налаштований. Він до мого чоловіка каже: «Йдемо до мене в двір, я тобі зараз покажу». Він битися хотів, просто провокував, аби чоловік вийшов на його територію.

Вони пішли до хати, потім вийшли чоловік з дружиною. Сказали, що їм набридли ці собаки, які на них кидаються. Що це їхня приватна територія, вони там косять траву. Претензій жодних до нас не мають. Кажуть: «Ми готові за свої гроші їх [собак] простерилізувати.

Шкода цуциків тих. Бо там один потрапив, вочевидь, під машину. В нього травмована лапа. Ми його позавчора завезли в клініку. І там воно лишилося на лікуванні.  Ще три лишилися там. Ми боїмося, аби їх кудись не вивезли.