День без новин і винахідливість диктора, що врятувала сотні життів: 10 фактів про радіо
Радіо свого часу було і стратегічною зброєю, і джерелом курйозів, і навіть рятівником архітектурних пам'яток.
13 лютого 1946 року вперше вийшло в ефір «Радіо ООН».
З цієї нагоди 5.ua підібрав кілька несподіваних історій зі світу радіо.
Радіо врятувало візитівку Парижа. Мешканці французької столиці не відразу полюбили Ейфелеву вежу.
Демонтувати її планували через 20 років після встановлення.
Але 1906-го на вежі вирішили розмістити радіостанцію, що її, власне, і врятувало.
На початку Першої світової радіоперехоплення дозволило організувати контрнаступ на Марні. А 1921-го відбулася перша радіотрансляція з Ейфелевої вежі. З 1922 року почався регулярний вихід програми під назваю «Ейфелева вежа». До речі, творіння Ґустава Ейфеля слугує «підставкою» для радіо- і телеантен і досі.
Як американці злякалася радіовистави.
У кінці 30-х років минулого століття населення США злякала радіопостановка «Війна світів» про напад іншопланетян, в основу якої ліг сюжет роману Ґерберта Уеллса.
Жителі подумали, що по радіо транслюють реальні новини.
Люди були настільки перелякані, що почали дзвонити в служби порятунку – це призвело до перезавантаження телефонних ліній.
Найбільше українці слухають радіо на робочому місці.
У середньому український слухач прослуховує радіо 4 години 20 хвилин на день. Про це свідчать проведені дослідження.
Найчастіше слухають радіоефіри на роботі.
Другим за популярністю місцем є дім, а третім – автомобіль.
Квоти в Україні на україномовні пісні не вплинули на показники популярності радіо.
«Рейтинги та охоплення після впровадження квот або не змінилися, або зросли.
Радіостанції та їхні програмні директори на відмінно впоралися з непростим завданням – збереженням унікальності своїх ефірів в умовах нового регулювання», – каже медіаекспертка Катерина М'ясникова.
Чому «опери» називаються «мильними».
У 30-х ХХ ст. в американському радіоефірі з'явилися програми, що мали примітивний сюжет, але розтягувалися на кілька випусків.
Спонсорували подібний контент виробники мила та іншої хімії для дому, оскільки здебільшого слухачами були жінки зі статусом «домогосподарка».
Такі програми через їхній зміст почали називати «мильними операми», і пізніше ця назва перейшла й до різноманітних серіалів.
Як винахідливість радіодиктора врятувала сотні життів.
Під час футбольного поєдинку в Англії у 1940 р. над стадіоном навис непроглядний туман.
Коментатор не міг розгледіти навіть кут футбольного майданчика.
При цьому він був обізнаний, що радіотрансляцію слухають німці – і якщо ті дізнаються про туман, одразу ж почнуть бомбардування.
Зрештою, він протягом усього матчу, аби не видати обставин, коментував матч, орієнтуючись на реакції фанатів на трибунах.
Про радіо і «польоти» над диваном.
Винахідливий жарт на радіо зафіксували 1 квітня 1976 р. В Англії астроном на ім'я Патрік Мур передав повідомлення, мовляв, сьогодні вранці, о 9:47, Плутон перебуватиме позаду Венери, через що на всій планеті має знизитися сила тяжіння.
Так само він радив усім стрибати, щоби відчути себе, наче космонавти.
Яке здивування було у працівників радіо, коли слухачі почали телефонувати в ефір і розповідати про раптове відчуття невагомості.
А одна жінка навіть стверджувала про польоти над диваном в її кімнаті.
«Хакнули» радіо – здійснили революцію у світі шифрування. Перша хакерська атака сталася у 1903 році в Лондоні.
Радіотелеграфіст Марконі збирався передати сигнал своєму товаришу Джону Флемінгу.
Але раптово екран у театрі, де мали отримати сигнал, почав блимати, передаючи дуже неприємне за змістом повідомлення для Марконі.
За 4 дні після цього хакер викрив себе в газеті Times.
Це був Невіль Маскелайн, ілюзіоніст.
Він розумівся на радіо і користувався цим у трюках. Напередодні Маскелайн побудував 50-метрову щоглу і перехоплював повідомлення, що передавалися апаратурою Марконі з кораблів на сушу.
Це спонукало дослідників працювати над запобіганням маніпуляцій із бездротовими сигналами.
Простота, з якою Маскелайн атакував систему Марконі, спонукала світові уряди до розробки нових систем шифрування, які використовувалися у світових війнах.
Мешканці СРСР мали для радіо свою, унікальну назву.
У радянські часи в Україні й не тільки радіо отримало народну іронічно-глумливу назву «брехунець».
Вона закріпилася дуже швидко і легко, висвітлюючи таким чином ставлення людей до відфільтрованої владною цензурою інформації, що подавалася в ефірі.
Адже радіопристрої в СРСР були запрограмовані винятково для прослуховування радянських радіостанцій. А за несанкціоноване прослуховування іноземних радіоефірів можна було понести кримінальну відповідальність.
«Нам нічого сказати! Слухайте музику!»
18 квітня 1930 р. в ефірі радіо BBC прозвучало повідомлення, що за весь день у світі не відбулося нічого цікавого чи важливого, тому випуску новин – не буде.
Тод замість новин слухачам довелося слухати симфонічну музику.
Наші новини у Тelegram. Номер у Viber: 063-73-4-106-4
Радіо Трек: НОВИНИ