«Про віру в Бога» в миру та на Війні: відомий телеведучий став – старшим сержантом (ФОТО)
«Personal Jesus» Михайла Шаманова
Шаманов, певно, легко міг знайти спосіб – не воювати: мав зв’язки на провідних радіо та телеканалах, був речником Київської військової адміністрації і взагалі…
Але тепер він має «Орден за мужність» і періодично цікаво пише у себе на ФБ-сторінці про перипетії Війни, побратимів та власні відчуття.
Останній його допис «Про віру в Бога»
…В дитинстві мені казали, що Бога немає.
Господа малювали в журналі «Крокодил», як смішного дідуся з німбом над головою і в ночнушці. Іноді поруч з ним тусили смішні пупси, чомусь з луками і стрілами. Радянські карикатуристи плутали Ерота і християнських янголів.
Були ще піонерські чергування біля місцевої церкви – ми «ловили» тих жовтенят і піонерів, хто йшов освячувати паску з бабусею. Комсомольців не ловили, ті могли навішати «люлєй» прям на місці освячення пасок.
Двір церкви був темним. А піонери були першими стукачами. Це ж святе, когось закласти, чи здати. Хай живе Павлік Морозов!
Потім в часи перебудови модно стало бути «бунтарем», слухати Цоя і воцерковлятися. Я вирізав іконку з якогось журналу «Огоньок» і повісив на килим над ліжком.
Бабуся, член партії з 1941 року, промовчала. Молитов я не знав, хрестик не носив. Але спілкування з Богом було простим і взаємовигідним. Типу,
«Господи, тільки не я» – в цей момент я дивився на портрети Пастера і Менделєєва в класі хімії, а вчителька вже зробила паузу після фрази «До дошки піде….»
………..
На війні я знову згадав про Бога.
Буквально в перші години я питав його: «Боже, за що караєш нас?» Сам відповів, що, мовляв, Господь не дає випробувань не по силі нашій.
Тож, живи, люби, молись, їж, твори, допомагай, тягни, пиши, єбаш! Поки живий.
Майже три роки багато хто з нас постійно звертається до Нього. Багато питань однакових – «За що? Де справедливість?».
Люди просять Бога (моляться) за побратимів, чоловіка, сестру, дружину, сина і багато кого.
«Врятуй і збережи!»: В мене іншого особистого захисту крім броніка, каски і цих трьох слів не було.
Віра не рятувала нас від втрат. Не виключаю, що після своїх особистих втрат, дехто втратив віру. Розумію.
Я кілька разів робив це сам. Але без віри і надії жити важко.
А може це перекладання відповідальності? Мовляв, Бог все вирішить за тебе, ти лише проси і молись.
Вірю, що Господь таки дає нам право вибору. Зокрема вірити в нього чи ні:)
Я розумний вірянин. Мені так легше, думати, що десь там існує Хтось набагато розумніший за всіх нас, а смерть це не тупик, а двері.
Можу завітати в храм, я не знаю обрядів, молитов і правил, як себе тут поводити. Я просто захожу подивитись на людей, які вірять. Тихо ними захоплююсь.
Ні, я обов'язково ставлю купу свічок, даю милостиню, і навіть звертаюсь до Бога з подякою і наступними проханнями.
Ну, якщо вважається, що церква – такий переговорний пункт з Господом, то чому ж не спробувати передати Всевишньому хоч якийсь меседж.
Я розумію, що це як папірець в пляшці кинути в море з проханням по допомогу. В Бога і так багато справ.
Мільйони людей в праві на Нього ображатись.
Вони ставили і ставлять щодня подумки питання:
«А чи бачив Бог Бучу? А де Він був, коли розбомбили в Маріуполі театр з написом “Діти”? А коли ракети летіли в Охматдит? А чому він не карає підорів, і не забере врешті Пуйла? Чи може Пуйла відрядило Пекло, а Сатана не хоче закривати відрядження?»
Ще цікавіше, як Зло навчилось маніпулювати іменем Бога з метою вбити більше людей, заграбастати землі, рабів, корисних копалин і влади.
І таке відбувається впродовж тисячоліть! І саме радикальні віряни і стають об'єктами маніпуляції священнослужителів.
Чи хоче Бог, щоби у нас було відсутнє критичне мислення? Навряд.
Думаю, навпаки завдяки критичному мисленню і невпинній праці Бог створив людину з мавпи.
А може життя і є боротьба добра зі злом. Головне контролювати, на чиїй ти стороні і дивитися на свій моральний компас.
Амінь!
P.S. Якщо текст зачіпає ваші релігійні почуття - це ваші проблеми. Ви можете бути не згодні зі мною – я поважаю ваші думки. В мене свої стосунки з Богом, у вас свої. У кожного свій «Personal Jesus», як співають Депеша.
Радіо Трек: НОВИНИ