«Про протистояння селян і військових в селі N»: історія – розлітається мережею (ФОТО)

«Якось не було їх довго. Ми аж переживать стали» (с)

Ця історія зазнає тисячі репостів і просто розлітається мережею. Це не дарма.

Судіть самі:

Про протистояння селян і військових в селі N.

 

День перший:

- Добрий день! А де можна купить картоплі?

- Та який купить, йдіть он в городі вкопайте скільки треба. Бо мені копати ніколи - робота, а ви йдіть і рвіть шо треба.

Залишили кошти.

- Ви оце шо поклали? А-ну, забирайте!

- Та ви шо, ми ж не бомжі якісь, в нас все є, тільки картоплі захотілося, а їхати на базар далеко.

- Заберіть! Щоб я з військових гроші брала! Нам коли ви тут їздите аж спокійніше. Наче ви нас охороняєте.

Трохи пізніше. На столі лежать макарони й згущенка.

- А це ще шо таке?

 

День другий.

- А можна кропу купить?

- Не можна!

- Чого?

- А ви що ото тоді на столі залишили?

- Та нам же хотілось якось віддячити!

- Не робіть так більше!

- Як не будете брать у нас, ми у вас нічого не будемо брать. Так і знайте! То давайте дружити!

 

День третій.

- А де можна молока купить?

- Та зараз сходю до сусідки, принесу.

 

Дають сто гривень.

- Сусідко, дай молока хлопцям!

- Та он, тільки здоїла.

- Сто гривень тобі передали.

- Ти шо, а ну забери, щоб я на війні наживалася!

- Хлопці от молоко й ваші гроші. Сказала не візьме, на війні наживаться не хоче.

- Та що ж це робиться! Передайте їй тоді ось це.

- Та вона не візьме!

- Так і ми тоді не візьмемо.

 

В общім, поки 1:1.

UPD: Якось не було їх довго. Ми аж переживать стали.

- Не бачили хлопців?

- Не бачили.

- Треба було телефон взять. Чого було зразу не взять...

 

Аж раптом - їдуть.

- Ну, слава Богу. Де були?

- Та, на заданії.

- Успішно?

- Та нормально.

- Курка яєць знесла, дати?

- Та давайте, може окрошку зробимо...

 

Автор: Tatyana Dotsyak

Радіо Трек: НОВИНИ