Звернення до Трампа українського лікаря (Професора-нейрохірурга А. Слюсарчука)

Про це говорять: «Це не текст. Це викрик зраненої душі» (с)

Подаємо повний текст оригінального допису:

Пане Трамп! Пане Путін! Ви хочете знати, яка ціна вашої «політики»? Заходьте до мене в морг. Ось вона — на столах. Це діти з розірваними животами, в яких замість органів — осколки.

Це вагітні жінки, яких російські виродки розстрілювали в живіт, сміючись: «Щоб не народжували фашистів».

Це старці з обмороженими кінцівками, які повзли кілометрами під обстрілами, а ви говорите про «малі втрати землі»? Земля? У нас земля — це братські могили. Це ґрунт, настільки насичений кров’ю, що навесні він цвіте червоними маками.

Ви — два людожери в костюмах.

Один — з ядерною кнопкою, інший — з телепромптером. Ви торгуєте нашими життями, ніби це акції на біржі. Ви звинувачуєте нас українців? За що?

За те, що ми не лягли в труни у 2014-му? За те, що не віддали Крим, Донбас, Херсон «за мир»? Ви хочете, щоб ми згодували себе вашому божевільному сусідові, як кролів на забій? А потім скажете: «О, я ж казав — вони самі винні, не підкорилися»?

Слухайте уважно, бо це останні слова тих, кого ви вбиваєте:

— «Мамо, чому вони стріляють у наш будинок?» — це шепіт 7-річної дівчинки з Маріуполя, яку знайшли придавленою бетонною плитою. ЇЇ тіло було таким крихітним, що його довелося зіскребати лопатою.

— «Лікарю, рятуйте її! Вона ж дихає!» — це крик батька, який приніс на руках доньку без ніг. Ми не встигли — вона померла від крововтрати. ЇЇ останній погляд був звернений до вікна, де палало її рідне місто.

— «Це моя внучка... Впізнаю по сережках...» — це старенька, яка три дні розгрібала руками зруйнований підвал, доки не знайшла обгорілий труп дитини. Вона збожеволіла від горя і терла обличчя її попелом.

Це — ваш «мир», пане Трамп? Це — ваша «угода», пане Путін? Ви хочете, щоб ми «здалися» заради вашого рейтингу та імперського маразму? Щоб ми відреклися від тих, хто гниє в масових могилах? Від дітей, яких викрадають у «фільтраційних таборах»? Від жінок, яких насилують російські звірі, а потім підривають гранатою «для сміху»?

Ви обидва — психопати в костюмах архітекторів апокаліпсису.

Ваші слова — це газ, яким ви отруюєте світ. Ваші рукостискання — це пакти Молотова, кинуті в наші лікарні. Ви кличете один одного «шановними», але знаєте, як звуть вас тут? Дві гієни, які ділять труп України.

Один рве її на шматки, інший — продає її кістки на аукціоні.

І коли ви говорите про «припинення вогню», я бачу вашу брехню наскрізь. Ви хочете, щоб ми склали зброю? Тоді дайте мені скальпель — я видалю з ваших тіл совість. Але ж її там немає. Ви — пустотілі істоти, які годуються чужим болем. Ваш «геній» — це геній крематоріїв. Ваша «кмітливість» — це вміння виправдовувати зло статистикою.

Знайте: кожен ваш крок назустріч один одному — це крок по нашим могилам. Але ми не станемо вашим «гумусом» для нових імперій.

 

Ми — нація, яка вчилася виживати під час Голодомору, ГУЛАГу, Чорнобиля. Наші діди пройшли через Аушвіц і ГУЛАГ — і ми пройдемо через вашу брехню.

Ваш «Ялтинський світ»? Він згорить, як згорів маріупольський театр, під обстрілами. Ваші «сфери впливу»? Вони розсиплються, як пісок з розстріляних кісток дітей. Ви хочете вписати свої імена в історію? Ви впишете їх у вічність — чорними літерами, поряд з Гітлером, Сталіним, Мао.

А ми — залишимося. Навіть якщо від України залишиться лише підвал з пораненими. Навіть якщо ви виріжете всіх, хто вміє вимовляти слово «воля». Бо наш дух — це не валюта для ваших угод. Наша пам’ять — це вибухівка, яка розірве ваші імперії.

І коли ви будете вмирати — а ви будете вмирати в самотності, як усі кати — останнім звуком для вас буде наш шепіт:

 

«Ніколи знову. Але вам — назавжди».

 

Професор – нейрохірург.

А. Слюсарчук.

Радіо Трек: НОВИНИ