Приїзд очільника Китаю до Москви це прямий сигнал Трампу, але... - що каже The Telegraph

Стратегічна мета КНР

Глава КНР Сі Цзіньпін приїхав на парад до Москви, щоб «передати привіт» Дональду Трампу, показавши, що його вплив на Росію залишається незмінним.

Як пояснює міжнародний експерт Максим Несвітайлов,

- Дональд Трамп намагається віддалити Росію від Китаю, але Пекін цьому активно протидіє.

 

Сі тому й приїхав до Путіна, аби продемонструвати Трампу, що Росія – не його.

Тим часом, як пише британський The Telegraph

Чотириденний візит Сі Цзіньпіна до Москви та його демонстративна зустріч з Путіним – це не просто дипломатичний жест, а ретельно продумана сцена, де два авторитарні режими прагнуть показати світу нібито нерушиме партнерство.

На думку ж експерта з азійського регіону Метью Хендерсона, йдеться не про дружбу, а про стратегічний альянс, мета якого — кинути виклик глобальному домінуванню Заходу, в першу чергу США.

Хендерсон зазначає, що заяви Сі про «нову епоху односторонності та гегемонії сильних» можна розуміти як завуальовану відсилку до дій Дональда Трампа та посилення американського тиску.

У цій парадигмі Пекін і Москва намагаються виставити себе в ролі альтернативного центру сили — не стільки рівного, скільки реваншистськи налаштованого.

Однак за зовнішнім фасадом союзництва прихованa глибокa нерівність. Експерт підкреслює, що Росія, втягнувшись у руйнівну війну, виснажує власні ресурси та населення.

Виживання її економіки в значній мірі залежить від експорту енергоресурсів до Китаю, який, у свою чергу, отримує стратегічні преференції — дешеву енергію, військові технології та політичний вплив у Євразії.

Виробничі потужності, включаючи безпілотні технології, Росія все частіше перенаправляє в бік Пекіна та Тегерана, фактично втрачаючи залишки технологічної самостійності.

 

Таким чином, Росія перетворюється на молодшого партнера, а по суті — на ресурсне і військове «додаток» до амбіцій Китаю.

Головний розрахунок Сі — використовувати Путіна як інструмент тиску на Захід, послаблюючи НАТО та затягуючи США в виснажливу багатополюсну конфронтацію.

Усе це необхідно Китаю для реалізації його стратегічної мети — домінування в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні, контролю над Тайванем і відновлення впливу в історичних зонах інтересів, включаючи Сибір та Далекий Схід.

Як підкреслює Хендерсон, у глобальній стратегії Пекіна у Росії немає і не буде статусу рівноправного союзника. Китай грає на довгу дистанцію, і в цій партії Москва — лише тимчасово корисний актив, який у майбутньому може бути легко замінений або усунений, як тільки перестане бути потрібним.

Радіо Трек: НОВИНИ