Погані новини для всіх, хто ненавидить голосові повідомлення: за 5 років ваше життя може змінити докорінно 

Усі інтерфейси можуть перейти на голосове керування, і ось чому 

Уже за кілька років на ринок праці виходить покоління Альфа — діти, народжені після 2010 року. Їхня професійна реальність може суттєво відрізнятися від тієї, до якої звикли теперішні фахівці. Дослідники Лондонської школи економіки (LSE) та компанія Jabra прогнозують: близько 2028 року голосові технології та голосовий штучний інтелект можуть стати базовим інструментом роботи, фактично витіснивши звичне листування через email.

 Чому робота може перейти у голосовий формат

Аналітики пояснюють: усна мова природніше відповідає тому, як люди мислять — швидко, неперервно та в діалозі. Тому перехід до голосових інтерфейсів виглядає логічним етапом розвитку цифрових технологій.

Переваги голосових інструментів:

• вони економлять час — замість підбору «правильного тону» листа можна просто наговорити відповідь;

• підвищують продуктивність, бо дозволяють фіксувати думки одразу, навіть не за робочим столом;

• спрощують роботу у багатозадачності — наприклад, батькам, коли руки зайняті дитиною, говорити легше, ніж друкувати.

У міжнародній практиці подібні тенденції теж уже помітні. Наприклад, у США та Південній Кореї великі корпорації активно впроваджують системи голосової аналітики та диктування, а в Японії голосові помічники використовують у внутрішніх комунікаціях великих техногігантів.

Прогноз: що зміниться до 2028 року

За оцінками LSE, голосовий ІІ стане стандартом у робочих процесах, передусім як інструмент введення тексту. Працівники більше не друкуватимуть — вони диктуватимуть, а штучний інтелект перетворюватиме сказане на структуровані документи, презентації або службові листи.

Фактично це означає:

• листування залишиться,

• але клавіатура може стати рідкісним інструментом, а голос — основним способом взаємодії з технікою.

 Але не всі експерти оптимістичні

Частина фахівців вважає, що повністю замінити текст голосові навряд чи зможуть. Причини:

• читати значно швидше, ніж слухати, особливо великі робочі документи;

• текстові листи забезпечують чіткість відповідальності — завжди можна побачити, хто і що написав;

• голосові повідомлення потребують редагування: видалення пауз, уточнення думок, повторного запису.

Також наголошують на ризиках для людей із порушеннями мовлення або сильними акцентами — для них перехід до голосового формату може створити додаткові труднощі.

У деяких країнах, зокрема у Німеччині, корпоративні стандарти вже зараз вимагають обов’язкової текстової фіксації важливих рішень, навіть якщо обговорення було голосовим — і ця практика, ймовірно, збережеться.

 То яким буде майбутнє?

Ймовірний сценарій виглядає так:

• голос стане основним способом введення інформації,

• текст залишиться основним способом збереження та підтвердження домовленостей.

Зрештою робочі процеси стануть швидшими, але потребуватимуть нових стандартів відповідальності та безпеки — і компаніям доведеться це враховувати вже найближчими роками.

Радіо Трек: НОВИНИ