Оптимізму вам – щодо розвитку війни з РФ: у пику «всепропальщикам» ім. Дроздова (ФОТО)
Від Ігоря Савчука (АК)
Поки Київ (та решта міст) оговтуються від чергової атаки РФ, яка вустами своїх речників обіцяє – упродовж місяця – зробити Київ «непридатним до життя» і закликає вивозити звідтам своїх дипломатів…
У соцмережах набирає обертів суперечка – довкола допису журналіста Остапа Дроздова, який занепадницьки пише, що гонка ушкоджень – це погано, що менша та слабша сторона у війні – прогрАє, що на Ерефії зброю неминуче ще більше вдосконалять і далі битимуть по Україні ще прицільніше і жорсткіше…
Одним словом, як в проти хід усьому поганому, що кожен собі сам можете уявити, пропонуємо Вашій увазі допис Ігоря Савчука, що його зарепостила в себе «БПЛА – Відкрита група».
ОПТИМІЗМУ ВАМ У СТРІЧКУ
Storm Shadow випалює штаби, Сили оборони валять НПЗ і логістику: російський тил сиплеться від Маріуполя до Самари
В середніх та глибоких тилах російської армії продовжується системне знищення логістики, зв’язку та управління, що підтверджується масованими верифікованими ударами Сил оборони України в період з 21 по 26 травня 2026 року.
Головною подією, яка паралізувала нафтопереробку центральної Росії, стала повна зупинка Сизранського НПЗ у Самарській області після атаки українських безпілотників 21 травня.
За даними двох джерел агентства Reuters у галузі, критичних пошкоджень зазнала установка первинної переробки нафти, яка забезпечувала понад 70% виробничих потужностей цього підприємства, що унеможливлює його роботу у звичному режимі щонайменше протягом місяця ремонту.
Компанія «Роснефть» боягузливо проігнорувала запити на коментарі, тоді як місцева окупаційна влада підтвердила ліквідацію двох осіб на території міста.
Проєктна потужність розташованого на Волзі Сизранського НПЗ становить 8,5 млн тонн нафти на рік або близько 170 000 барелів на добу, а у 2024 році завод реально переробив 4,3 млн тонн сировини, видавши на ринок 1,5 млн тонн дизельного палива, 800 000 тонн бензину та 700 000 тонн мазуту.
Цей удар не є поодиноким, оскільки Московський та Рязанський НПЗ аналогічно зупинили переробку нафти після успішних атак 17 і 15 травня відповідно, фактично паралізувавши паливну індустрію центральної РФ.
Супутникові знімки Рязанського НПЗ, опубліковані аналітиком Гарбуз із Dnipro OSINT, демонструють тотальні влучання по установках первинної переробки, естакадах та резервуарах, що вивело з ладу від 90% до 100% переробних потужностей заводу.
Процес добивання паливної інфраструктури продовжився 25-26 травня підривом лінійної виробничо-диспетчерської станції «Ярославль-3», яка забезпечувала експортні потоки та роботу Московського паливного кільця, а також масштабною пожежею на нафтобазі біля села Кандри в Башкирії.
Наслідком цієї паніки став офіційний крок російського уряду, який через тотальну неспроможність захистити небо ввів повну заборону на польоти малої авіації, бізнес-джетів та нерегулярних вертолітних рейсів над усією центральною частиною країни на висоті до 5100 метрів, про що свідчать карти обмежень, оприлюднені ресурсом WarTranslated.
Паралельно з економічним удушенням відбувається методичне відрізання гнилих голів російського генералітету та офіцерського складу на окупованих територіях.
У ніч на 26 травня, одразу після того, як 25 травня українські Повітряні сили за допомогою крилатих ракет Storm Shadow ущент рознесли стратегічний пункт управління та зв'язку окупантів у Луганській області, дальнобійні засоби Генштабу ЗСУ здійснили масоване випалювання командної ланки на Донецькому та Запорізькому напрямках.
Було верифіковано повне знищення командного пункту ворога в Очеретиному Донецької області та пункту управління полку у Верхній Криниці Запорізької області. Також ліквідовано пункти управління БПЛА в районах Нестерянки та Новогродівки, підірвано склади з безпілотниками та матеріально-технічними засобами у Новопетриковці, знищено базу забезпечення в самому Донецьку та підірвано залізничну цистерну з паливом у районі Дебальцевого.
Тактика використання ракет Storm Shadow та вітчизняних розробок на кшталт «Фламінго» базується на застосуванні протибункерних подвійних бойових частин, де перший заряд пробиває залізобетонне укріплення, а цей другий вибухає безпосередньо всередині приміщення, що гарантує стовідсоткове знищення всього старшого офіцерського складу та обладнання всередині будівель.
Раніше аналогічним чином сімома точними влучаннями до нуля було ліквідовано провідний російський завод мікроелектроніки «Кремній Ел».
Щоб забезпечити безперешкодний прохід ударних засобів, ЗСУ системно вибивають розвідувальний контур ППО ворога, яскравим свідченням чого є знищення 24 травня найсучаснішої російської РЛС дальнього виявлення «Ніобій-СВ» у Ярську на Луганщині.
Цей комплекс метрового діапазону з високою завадозахищеністю створювався спеціально для виявлення малопомітних низьколітаючих цілей, але був підірваний у хлам низьколітаючим українським безпілотником типу «Харнет» або «Булава», що доводить повний крах ешелонованої протиповітряної оборони окупантів.
Головний жах для російського штурмового м'яса полягає у переході ЗСУ до масованої повітряної блокади в середньому тилу. OSINT-дослідник Клеман Молен (Clement Molin) зафіксував та геолокував щонайменше 125 українських ударів по російській логістиці на оперативну глибину за травень, причому ключова концентрація припадає на південний коридор: трасу Таганрог—Маріуполь, ділянки на північ від Маріуполя, а також околиці Бердянська та Мелітополя.
Пілоти першого корпусу Нацгвардії України «Азов» фактично сформували гігантський повітряний коридор смерті вздовж усього Азовського узбережжя від Волновахи через Маріуполь аж до російського прикордонного КПП «Весела Вознесенка».
Цей пункт розташований за 200 кілометрів від лінії фронту, а українські ударні платформи «Хорнет», RAM 2X та FP2 долають понад 250 кілометрів, запускаючись із глибокого тилу Сил оборони.
Технічно це забезпечується або радикальною модернізацією дронів через використання полегшених конструкцій, економних двигунів, збільшених батарей та аеробалістичного планування, або, що значно реальніше та дешевше, масовим запуском малопомітних висотних аеростатів, які дрейфують за повітряними потоками та перекидають цілі табуни SuperFPV.
Ці безпілотники діють як повітняні міни-перехоплювачі, що системно випалюють дорожній рух ворога. Лише на окремих відрізках у пару сотень метрів фіксуються вщент спалені бензовози та по три уражені великотоннажні фури забезпечення.
Знущання над логікою війни, яке демонструє російське командування, підійшло до свого закономірного фіналу. Російська терористична сарана звикла воювати кількісною масою, проте в умовах сучасної технологічної війни ЗСУ перетворили цю саму масу на їхню головну смертельну уразливість.
Чим більше вантажівок, техніки та матеріального постачання окупанти стягують на південь, тим більше жирних цілей отримує Україна. Окупований південь від Приазов'я до Криму перетворюється на простір тотального логістичного вигорання, де Крим стає аналогом «Чорнобаївки 2.0» через повну відсутність місця для маневру ППО та складів.
Коли окупаційні підрозділи втрачають єдиний зв'язок із командними пунктами, де сиділи полковники та майори, вся військова машина паралізується та стає на паузу, оскільки знеособлене російське стадо неспроможне діяти самостійно без наганяю та матерного окрику зверху.
Внутрішня гниль російської армії досягла межі, коли командири свідомо обнуляють власний особовий склад, відбираючи у них зарплатні картки, щоб покласти мільйони у власні кишені, поки черговий безіменний контрактник перетворюється на український чорнозем, а його тупа вдова в глухій провінції радіє пельменям або однокімнатній квартирі, отриманій за утилізовані кості чоловіка.
Поки начальник Генштабу РФ Герасимов бере Куп'янськ виключно у своїх брехливих паперових звітах, реальне просування окупантів в травні впало до абсолютного мінімума, а картографічні кредити доводиться оплачувати тисячами трупів щодня, оскільки на кону стоїть виключно шкурна репутація генералів.
Відомий OSINT-дослідник Andrew Perpetua зазначає, що технології ударів на 100-150-250 кілометрів, які розроблялися протягом останніх двох років, нарешті масово та практично одночасно досягли передової.
Російська армія зіткнулася з технологічним тупиком, проти якого не існує протидії: ні мобільні вогневі групи, ні окопний РЕБ, ні антидронові сітки над дорогами не здатні зупинити масову дешеву повітряну блокаду ЗСУ, а створення власних дронів-перехоплювачів вимагатиме від росіян колосального перерозподілу ресурсів, який явно послабить їхні фронтові операції.
Ба більше, Міністерство оборони України офіційно повідомило про завершення наймасштабнішої за часи війни закупівлі 155-мм далекобійних артилерійських снарядів у шести компаній зі знижкою у 16%, що заощадило мільярди бюджетних гривень і гарантує безперебійне винесення ворога протягом усього 2026 року.
Ця успішна конкурентна схема вже стає основою для масштабних закупівель у сфері FPV, middle та deep-strike платформ, що забезпечить геометричне зростання кількості засобів ураження.
Інфантильні спроби Москви видати свої удари, включаючи третій запуск балістичного «Орешника», за нікчемні «акти відплати» виглядають сміховинно, адже саме Росія розпочала цю агресію і отримує абсолютно законну реакцію у відповідь на власні злочини.
При цьому Україна веде війну шляхетно, випалюючи виключно легітимні воєнні об'єкти, кораблі, фабрики, НПЗ та штаби, хоча давно має технічну можливість застосувати важкі платформи типу FP-5 з тонною вибухівки безпосередньо по російському мирняку.
Невблаганна прогресія війни доводить: якщо у 2022 році удари України були слабшими за 2023-й, а у 2024-му слабшими за 2025-й, то сьогодні, у 2026 році, масштаб руйнувань у Росії за кумулятивним ефектом уже перевершує можливості Кремля.
Російський тил невідворотно завалиться під ударами середньої та великої дальності, а окупаційні війська будуть змушені ганебно тікати з усіх загарбаних територій, оскільки без палива, зв'язку, ліків та командування їхня хвалена маса перетворюється на звичайне гниюче зборище бомж-терористів.
*АК -- авторська колонка
Радіо Трек: НОВИНИ