Незаслужено забуті: 5 рідкісних українських слів, які варто повернути до щоденного вжитку

Деякі з них і досі живуть в окремих регіонах України

Українська мова приховує в собі неймовірне багатство колоритних слів, які сьогодні, на жаль, опинилися на межі забуття. Більшість із нас використовує звичний, повсякденний лексикон, навіть не підозрюючи, якими звучними синонімами можна його замінити.

Деякі з цих перлин мають діалектне походження і досі живуть в окремих регіонах України, пише Главред 

1. Пацьорки

Пацьорки — традиційне українське жіноче намисто ручної роботи з різнокольорового, переважно «дутого» або писаного скла.

Історично термін походить від слова pacierz (молитва). В Україні, особливо на Гуцульщині, Закарпатті та Поділлі, пацьорки цінувалися не менше за коштовне каміння.

Кожна скляна намистина створювалася майстрами-склодувами вручну, тому всі вироби були неповторними, з унікальними візерунками та переливами кольорів

2. Цімбор

Якщо у вас є справді близький та перевірений часом друг, спробуйте назвати його цим колоритним словом. Цімбор - це приятель, товариш або побратим. Слово є дуже популярним у західних регіонах України і додає мовленню особливого карпатського шарму.

3. Чувал

Усі ми знаємо, що таке мішок, а дехто використовує слово «лантух». Проте є ще один чудовий синонім - чувал. Це великий мішок із грубої тканини, який зазвичай використовують для зберігання картоплі, зерна чи навіть сухого листя.

4. Калапуцькати

Кулінарний діалектизм, який здатний замінити нудне слово «перемішувати». Якщо ви ретельно збиваєте соус, змішуєте інгредієнти для салату чи просто каламутите воду - ви калапуцькаєте. Це слово звучить настільки динамічно, що сам процес готування стає веселішим.

5. Настільник

Замість звичної французької за походженням «скатертини» наші предки часто використовували абсолютно логічне й милозвучне слово - настільник (те, що стелять на стіл). 

Радіо Трек: НОВИНИ