Не Віталік і не Юра: як правильно казати чоловічі імена українською

В українській мові відсутні чоловічі імена, такі як Міша, Діма, Вадік або Юра

В Україні використання в розмові чоловічих імен, таких як Віталік, Толік, або Діма, є русизмом. В українських іменах немає суфікса -ік, він є лише у росіян. Про це філолог Ольга Васильєва пише у Facebook, передає Апостроф.

Важливо запам'ятати, що в українських іменах немає суфікса -ік, він є у росіян. Тому правильно говорити та писати Толик, Віталик, Славик, Владик, Вадик, Костик, Ростик, Едик, Даник.

На Полтавщині столітня бабуся називала свого онука (мого чоловіка) Толиком і Толькóм, але ніколи — Толіком.

 

Так її навчили батьки, бо сто років тому українці не говорили російською.

 

Натомість «толіки» та «віталіки» — це суржикізми й наслідокзросійщення”, - пише Васильєва.

Вона нагадала, що розмовні (не паспортні) форми в Україні:

• не Ваня, а Ванько, Іванко або Івась;
• не Міша, а Мишко, Михайлик або Михась;
• не Юра, а Юрко, Юрчик або Юрась;
• не Діма, а Митько, Дмитрик або Дмитрусь;
• не Петя, а Петько, Петрик або Петрусь;
• не Паша, а Павлик або Павлусь;
• не Андрєй чи Андрюша, а Андрійко або Андрусь;
• не Гордєй чи Гордюша, а Гордійко або Гордусь;
• не Костя чи Костік, а Костик, Кость або Костусь;
• не Саша, а Сашко, Санько, Олелько або Лесь, Лесик;
• не Альоша, а Олекса, Олешко або Лесь, Лесик;
• не Льоня, а Ленько або Лесь, Лесик;
• не Олєжа, а Олежко, Олькó або Лесь, Лесик;
• не Гріша, а Гришко, Гриць або Гринько;
• не Нікіта, а Микитка або Микитко;
• не Коля, а Миколка або Колькó;
• не Сьома, а Семко, Сенько або Семенко;
• не Стьопа, а Стець, Степко або Степанко;
• не Женя, а Геник, Генусь, Генько або Євгенко;
• не Гєна, а Генко, Геник, Генусь або Геннадь;
• не Рома, а Романко, Ромась або Ромко;
• не Дєня, а Дениско або Денько;
• не Тьома, а Артемко або Темко;
• не Тіма чи Тімоша, а Тимко;
• не Вася, а Василько, Васьо або Васько;
• не Марік, а Марик або Марко;
• не Даня чи Данік, а Даник, Данько або Данилко;
• не Бодя, а Богдась, Богданик, Даник, Данько або Богданко;
• не Боря, а Борик, Борко або Бориско;
• не Слава чи Славік, а Славик або Славко;
• не Владя чи Владік, а Владик або Владко;
• не Толя чи Толік, а Толик або Только;
• не Віталя чи Віталік, а Вітик або Вітась;
• не Вітя, а Вітик або Вітько;
• не Федя, а Федусь або Федько;
• не Вова, а Володик або Володько;
• не Сєрьожа, а Сергійко;
• не Кірюша, а Кирилко;
• не Ігорьоша, а Ігорко;
• не Іллюша, а Ілько;
• не Льова, а Левко;.

Ольга Васильєва зауважує, що українська мова тяжіє переважно до відкритих складів, коли слова закінчуються на голосний звук. Тому чоловічі форми імен природно закінчуватимуться на –ко. Філологиня звертає увагу на те, що вони були зафіксовані на графіті Софії Київської аж від кінця одинадцятого століття – Степко, Михалько, Марко.

Радіо Трек: НОВИНИ