«Не в мережі — і це законно»: українцям хочуть гарантувати право мовчати у робочих чатах після роботи

І гарантувати таким чином право на спокій і відпочинок

Постійні повідомлення в месенджерах, дзвінки пізно ввечері, робочі обговорення у вихідні — для багатьох це вже не виняток, а буденність. Межа між роботою та особистим життям розмилася настільки, що «онлайн 24/7» почало сприйматися як норма. Тепер ситуацію намагаються змінити на законодавчому рівні, пише sud.ua.

В Україні пропонують офіційно закріпити право працівника на інформаційний спокій — можливість не відповідати на робочі повідомлення у неробочий час без страху покарання.

Що саме планують змінити

У проєкті оновленого Цивільного кодексу з’являється нове поняття — право на інформаційний спокій. Його суть проста:

працівник має право не брати участі в робочих комунікаціях у:

• позаробочий час
• вихідні дні
• святкові дні
• період відпустки

Ігнорування повідомлень, дзвінків чи робочих чатів у цей період не може бути підставою для:

• дисциплінарних стягнень

• звільнення

• позбавлення премій

• погіршення умов праці

Фактично йдеться про спробу юридично зафіксувати: особистий час — це не продовження робочого дня.

Коли право на “тишу” може не діяти

Законопроєкт передбачає винятки. Людину можуть залучити до комунікації поза робочим часом у випадках, пов’язаних із:

• загрозою національній безпеці

• ризиками для громадського порядку

• необхідністю захисту життя та здоров’я людей

• запобіганням аваріям чи надзвичайним ситуаціям

Тобто для частини професій — медиків, рятувальників, військових, правоохоронців — повне «відключення» об’єктивно неможливе через специфіку служби.

Окремо закладена ще одна важлива деталь: норма може не застосовуватися, якщо інше прямо передбачено договором. І саме тут експерти бачать потенційний ризик — роботодавці можуть почати масово включати пункт про обов’язкову доступність у неробочий час.

Чому чинних норм уже недостатньо

Формально право на приватне життя вже захищене законодавством. Але ці норми створювалися ще до тотальної цифровізації праці.

Після пандемії з’явилося поняття “період відключення” для дистанційних працівників — час, коли вони можуть не виходити на зв’язок. Проте воно стосується лише тих, хто працює дистанційно, і визначається індивідуально в трудовому договорі. Тобто універсального захисту для всіх працівників наразі немає.

Новий підхід намагається поширити принцип «робота має межі» на ширше коло людей — незалежно від формату зайнятості.

Це не український винахід: як працює “право на відключення” у світі

Подібні норми вже діють у низці європейських країн, і їхній досвід показує: баланс між роботою та особистим життям можна регулювати на державному рівні.

Франція стала однією з перших, хто запровадив так зване право на відключення (right to disconnect). Компанії зобов’язані узгоджувати правила цифрової комунікації поза робочим часом, щоб працівники не були постійно на зв’язку.

Італія закріпила це право для працівників на “розумній” (гнучкій) роботі — роботодавець не може вимагати безперервної доступності.

Іспанія ухвалила закон, який прямо гарантує цифровий відпочинок і захист приватного життя працівників у цифровому середовищі.

Бельгія запровадила правила для держслужбовців, що обмежують службові контакти поза робочим часом, окрім виняткових ситуацій.

У цих країнах ключова ідея одна: відсутність відповіді у неробочий час не дорівнює порушенню трудової дисципліни.

Що це означає для працівників і бізнесу

Якщо норму ухвалять, це стане сигналом для ринку праці:

• робочий час — це оплачуваний ресурс

• особистий час — зона, вільна від постійного цифрового контролю

Для працівників це шанс зменшити емоційне вигорання та хронічний стрес. Для бізнесу — потреба чіткіше планувати процеси, розподіляти відповідальність і відмовлятися від культури “терміново в будь-який час”.

Втім, усе залежатиме від того, як саме роботодавці почнуть прописувати умови в договорах. Якщо пункт про доступність 24/7 стане типовим, ідея інформаційного спокою ризикує залишитися лише красивою декларацією.

Світ поступово визнає: постійна онлайн-доступність виснажує не менше, ніж фізичні перевантаження. Україна рухається в тому ж напрямку — до моделі, де право людини на відпочинок поширюється і на її цифрове життя.

Радіо Трек: НОВИНИ