Наш Пророк: Тарас ще 200 років тому знав, що москалям не можна довіряти

Сьогодні йому б виповнилося 208 років

Коли ми говоримо про Тараса Шевченка, завжди передусім згадуємо його в контексті 

Як умру, то поховайте

Мене на могилі

І чомусь забуваємо, що «Заповіт», як і решта спадку Тараса - зовсім не про це.

Поховайте та вставайте, 

Кайдани порвіте

І вражою злою кров’ю

Волю окропіте.

Зі школи більшість із нас пам'ятає вусатого похмурого дядька з портрета, страждання і важку долю українського народу. Шевченка, про якого вчителька казали, що його треба поважати і пам'ятати, але зазвичай ні слова про те, що його треба читати. Шевченка, спотвореного совітськими московитськими ідеологами.

Але насправді наш Тарас зовсім інший. І сьогодні йому виповнилося б 208 років.

Він, як і кожен його рядок - живий та щирий. І зараз, під час війни, актуальний як ніколи.

І на оновленій землі
Врага не буде, супостата,
А буде син і буде мати,
І будуть люди на землі…

І він завжди знав, що московитам довіряти не можна:

Кохайтеся, чорнобриві,
Та не з москалями,
Бо москалі — чужі люде,
Роблять лихо з вами.

До речі, з початку війни мережами гуляє вірш, який Шевченку приписують, але насправді він належить перу іншого поета, нашого сучасника Яна Таксюра.

Отак подивишся здаля

На москаля -

І ніби справді він людина,

Іде собі, мов сиротина,

Очима - блим, губами - плям,

І десь трапляється хвилина,

Його буває майже жаль,

А ближче підійдеш - москаль.

Прочитайте його уважно, будьте пильні і не плодіть фейки про нашого Кобзаря - в нього більш ніж достатньо власних рядків, щоб ними його віншувати.

Радіо Трек: НОВИНИ