Нас цього не дуже вчать: вчителька з України розповіла, що важко дається нашим дітям у закордонних школах

Зокрема, під час складання іспитів

Кандидат економічних наук, data officer  у одній з британських шкіл Надія Майбогіна на сайті Освіта.ua поділилася думками на тему, чому українським дітям непросто складати іспити в британських школах?

Відзначає, що попри різні емоційні наративи про те, що «наші діти найкращі», «українська освіта найкраща», бачить дещо іншу реальність, працюючи в британській школі і допомагаючи українцям з підготовкою до екзаменів.

Ні, я в жодному разі не хочу сказати, що наші діти гірші! Я глибоко переконана, що діти всюди однакові. Але я бачу, наскільки непросто нашим дітям адаптувати своє мислення під абсолютно іншу систему перевірки знань.

 

І це не всім вдається. Часто діти досить щиро не можуть зрозуміти, що від них хочуть. Бо роками їх вчили, що якщо ти все вивчив і все зрозумів, то обов’язково складеш екзамен. Але тут так не виходить.

Як зазначає Надія Майбогіна, кожен наступний рівень знань у школах Великобританії вимагає володіння попередніми. І простого вивчення та розуміння інформації недостатньо!

Тож за її спостереженнями, українським дітям особливо важко дається:

1. Робота з великими текстами. Потрібно вміти вибирати факти й навіть натяки там, де немає чіткого алгоритму. Тобто в самих завданнях, як і в житті, проблема не сформульована прямо – її треба визначити самому, зрозуміти, що головне, а що другорядне. Українські завдання, як правило, присвячені одній темі і передбачають чіткий алгоритм дії.
2. Відсутність однозначної відповіді. Українських учнів привчили, що десь «у голові екзаменатора» є одна правильна відповідь (бажано – щоб цифра була округлена), і треба саме її знайти. Українські діти відчувають «подвох», бо не відчувають опору, бо орієнтовані більше на те, щоб вгадати, що від них очікують. Але з іншого боку, не треба впадати в інші крайнощі, коли «моя думка» – це те, що правильне, бо «я так думаю».
3. Баланс аргументів. У кожній відповіді, незалежно від предмету, має бути «збалансованість»: поруч із перевагами є контраргумент. Навіть якщо мова йде про якісь закони природи, часто є етичний, екологічний, фінансовий, світоглядний контраргумент, бо діти вивчають хімічні закони не відокремлено, а інтегровано з виробничими контекстами. Це вимагає критичного мислення і ширшого світогляду. Це обов’язковий елемент будь-якої відповіді з будь-якого предмету. Українські діти більше схильні до того, що явища проявляють себе так, як написано в книжках, не маючи енергію «сперечатись» аргументами, що вимагає ширшого і критичного погляду на життя. Уміння аналізувати і зважувати, а не давати однобоку відповідь – нас цього не дуже вчать.
4. Реальні, а не вигадані ситуації. Ситуації, які є в завданнях, наприклад з бізнесу, – не вигадані, а реальні, взяті зазвичай з The Guardian або The Daily Telegraph, інших потужних видань. Тому ситуації завжди нестандартні і знаходяться в реальному, а не умовному контексті. Очікується, що і відповідь буде не «умовна», а враховувати реальну картину, включно з політичною, історичним, культурними контекстами. Українські діти не навчені такій свободі мислення. Ми постійно тренуємось на чомусь умовному, а тому не можна виходити за межі умов, а фантазії не обмежуються реальністю.
5. Структури відповідей. Діти мають вільно володіти самими структурами відповідей до автоматизму. І кожен предмет має свою структуру відповідей. Добре, якщо тебе цього вчать з першого класу, і дуже важко, коли тебе цього не вчили.
6. Жорсткі часові рамки. Писати відповіді треба у дуже жорстких часових рамках. Це вимагає писати коротко, змістовно і дуже структуровано – так, щоб екзаменатору було легко рахувати думки. Навіть якщо ти все знаєш і думки є, ти можеш просто не встигнути написати, бо тебе цього не вчили.

Щоб легше пояснити контраст в підходах Майбогіна навела умовний приклад з курсу бізнесу.

Уявіть, що екзаменаційний білет складається з завдань різного рівня. Частина екзаменаційного білета – тексти з описом бізнес ситуацій (зазвичай їх 2), де якісь конкретні бізнеси стикаються з проблемами (часто, бізнеси схожі і працюють на одному ринку, але проблеми різні).

У бізнес-ситуації А нам розказують про якусь репетиторську фірму А, яка давно працює на ринку, розповідається про різні послуги, які вона надає, а також про проблему відтоку персоналу.

У бізнес-ситуації Б йдеться про план пані Х відкрити приватну школу в якомусь регіоні, додаються опитування батьків або особливості місцевості, а також інформація про те, що у бізнеса є якісь обмеження (наприклад, директор ніколи не працював в освіті, обсяги фінансування або що педуніверситет лише в сусідньому місті і проблема з кадрами).

Також додається і третій текст, що може містити:

• макроекономічні показники (прогноз ВВП, інфляції тощо) в країні;
• огляд ринка або фінансові показники однієї з компаній (наприклад, виручка, витрати);
• соціологічна інфографіка (наприклад, опитування молоді або батьків учнів).

У реальному екзаменаційному білеті в різних завданнях питатимуть про різні бізнес-явища, що базуються на наданих текстах. Наприклад, якщо завдання стосуватиметься мотивації персоналу, учень має не лише аргументувати гнучкість графіку, яку мотиваційний аспект, делегування повноважен тощо, учень має поставити себе на місце того директора школи і обґрунтувати, яка система оплати праці учителів краще їх мотивуватиме.

Для цього треба не тільки зважити всі «за» та «проти», оцінити ймовірність, що буде краще для бізнесу, а, можливо, і часто бажане, запропонувати компромісний варіант: до одних учителів застосовується один підхід, а до інших – інший; або один підхід застосовується у короткостроковому періоді, а другий – у довгостроковому; або інші варіанти.

При цьому необхідно писати за певною схемою, де враховані ринок, цілі бізнесу, особливість продукту, ситуація.

Також про освітній процес у британських школах раніше ми писали:

«Щоб онуки не мучились»: чи варто зменшувати літні канікули і частіше відпочивати протягом року?

 

Українка про оцінювання у британських школах: нагадує радянщину

 

Вчитель-прибиральник: українка розповіла про незвичні зарплатні реалії у Великій Британії

 

Радіо Трек: НОВИНИ