РФ осідлала «Skills-First» й активно залучає молодь до Робітничих Професій (ФОТО/ВІДЕО)
Україна ж робить ставку на виїзд молоді закордон? (АК)
Поки ми по-дурному сміємося й очікуємо економічного краху РФ, наш ворог семимильними кроками нарощує військове виробництво, запускаючи в економіку сотні мільярдів доларів щорічно, даючи високооплачувану роботу своїм людям, й ні в чому не поступаючись перед нами у питаннях військової справи та озброєння.
Навпаки,
Москва в усьому головному нас – перевершує: КАБи, Ракетно-космічні війська, ППО, ударні БПЛА, оптоволоконні FPV тощо
Тим часом ми свідомо випихаємо молодь закордон, нехтуємо давно озвученими проектами Промислової Модернізації на базі міст-супутників АЕС («ФЕНІКС») й віддаємо Міністерство Освіти на поталу людям, яких, здається, не цікавить ніщо, окрім Ґрантів, закордонних поїздок та Пропаганди Ґендеру/ЛГБТ у школах.
Далі – важливий текст від Олега Белінського:
Белінський ОлегГлобальний тренд «Skills-First» (навички важливіші за диплом) у російських реаліях набуває вкрай ефективного для Кремля характеру.
Поки західні економіки намагаються вирішити проблему нестачі кадрів через міграцію та автоматизацію, Москва робить ставку на мобілізацію власного «демографічного буму» 2000-х, спрямовуючи його прямо в цехи оборонних заводів.
Основним двигуном цього процесу є тотальний злам престижу вищої освіти. У 2024 році зафіксовано рекорд: лише 43% дев'ятикласників пішли до 10-го класу.
Решта — майже мільйон підлітків — обрали коледжі та технікуми.
Це не просто економічний вибір, це свідоме створення армії виконавців, які виходять на ринок праці у 18–19 років.
У цьому віці вони ідеально вписуються в потреби військової машини: або як кваліфіковані робітники в ОПК, або як готовий ресурс для збройних сил.
Діти, що народилися в період відносного зростання народжуваності (2007–2013 рр.), зараз стають тим самим «людським ресурсом», який закриває дірки у виробництві снарядів та бронетехніки.
Росія отримала локальний демографічний пік саме тоді, коли він їй найбільше знадобився для ведення затяжної війни, перетворюючи молодь на паливо для воєнного конвеєра.
Гроші стали головним ідеологічним інструментом.
Зварювальник або оператор ЧПК на «оборонці» сьогодні отримує 150 000 – 200 000 рублів, що вдвічі-втричі вище за зарплати в цивільному секторі та значно перевищує доходи багатьох «білих комірців».
Для молоді з депресивних регіонів робота на війну стала найкоротшим і найшвидшим соціальним ліфтом. Режим не просто «затикає дірки», він формує новий клас — молодих, технічно підкованих людей, чий особистий добробут безпосередньо пов'язаний з агресією.
Це покоління виросло в умовах нової ідеології та «Розмов про важливе», а їхня масова відмова від університету на користь ПТУ позбавляє їх академічного середовища, де могло б зародитися критичне мислення.
Росія свідомо приносить у жертву інтелектуальний потенціал нації заради миттєвої стійкості військового виробництва.
Створюючи клас «ситих ремісників війни», Кремль забезпечує собі лояльну базу, яка не ставить питань, поки працює завод.
Для України та Заходу це означає, що російський ВПК отримав стратегічне підживлення, яке робить загрозу з боку Москви не тимчасовим явищем, а довгостроковою константою на найближчі роки.
Часто під подібними дописами з’являються панічні коментарі: «Навіщо ви таке пишете? Навіщо лякаєте?».
Відповідь проста: триває війна, і ми повинні чітко розуміти, що відбувається всередині ворожої системи, щоб обирати дієву стратегію протистояння.
Тільки правильний діагноз дозволяє призначити ефективне лікування. Знати сильні сторони ворога — це не панікувати, а тверезо оцінювати виклик.
Під дописом Берлінського — цікаві коментарі:
Це називається престиж робітничої професії +добра заробітнна плата . А в Україні у фаворі - білі комірці купи продай (не інженери), депутати крадії ,судді , митники і менти. Вся сволота що ні чого не виготовляє а людей грабує .
Ну а у нас відкрили кордони і скрізь реклама по агітації безоплатному навчанню за кордоном. А ще починаючи з початкових класів скорочують вивчення української.
А в Україні без картонки з написью про верхню освіту хоча б по географії не візьмуть на роботу офіциантом в Мак або продавцем в незламний кава-шоп.
Зате у нас море «спеціалістів» з вишів, що працюють барменами!
СПТУ – дишать на ладан!
У нас так само: хороший електрик – 1500 доларів. І ще попробуй-знайди.
Думаю, що із сантехніками, зварювальниками, токарями … схожа ситуація
За цим майбутнє
Леонід Несен такі зарплати на невеликих фірмах та маленьких підприємствах. Проблема в тому, що такі підприємства не можуть масштабувати виробництво до необхідної кількості одиниць продукції, якщо мова про військові потреби. На великому заводі той самий токар отримує на руки 15к гривень.
Мені ще подобається модель, яку активно культивував ректор Борис Іванович Мокін – включений робочий триместр замість практики: по-суті, часткове ПТУ в рамках університету.
І цю модель дуже хвалили топ-менеджери системних підприємств, наприклад, керівник трамвайного депо: тому що отримував спеціалістів і з вищою освітою, і з необхідною робочою професією та відповідними допусками до електротехнічних робіт.
Ви можете приєднатися до дискусії за посиланням нижче:
* АК -- авторська колонка: всі думки -- авторські
Радіо Трек: НОВИНИ