«Морський канібал» захоплює Балтійське море: чим небезпечна істота, яка їсть власних личинок

Гребневик зовні нагадує медузу

У Балтійському морі стрімко поширюється чужорідний вид, який може серйозно впливати на місцеву екосистему. Гребневик Mnemiopsis leidyi харчується зоопланктоном та ікрою риб, а коли їжі бракує — здатен поїдати власних личинок.

Гребневик зовні нагадує медузу, однак насправді до медуз не належить. У нього немає жалких клітин, тому для людини ця істота не становить тієї небезпеки, яку можуть становити справжні медузи. пише unian.

Як «морський канібал» потрапив до Європи

Mnemiopsis leidyi походить із західної Атлантики. До європейських вод він потрапив у 1980-х роках, імовірно, разом із баластними водами суден.

Особливо швидко гребневик поширився у Чорному морі. Наприкінці 1980-х років його чисельність там була надзвичайно високою — в окремих місцях у кубічному метрі води нараховували до 400 особин.

Згодом популяція скоротилася через зменшення кількості доступної їжі. Тепер учені фіксують активніше поширення цього виду в Балтійському морі.

Чому гребневик небезпечний для риби

Проблема полягає насамперед у його ненаситності. Гребневик споживає величезну кількість зоопланктону, через що конкурує за їжу з місцевими морськими організмами.

Крім того, він може харчуватися ікрою та личинками риб. Це потенційно створює додатковий тиск на промислові види та може впливати на всю харчову мережу Балтійського моря.

Особливістю Mnemiopsis leidyi є здатність пристосовуватися до несприятливих умов. Коли їжі стає мало, дорослі особини можуть поїдати власних личинок. Така поведінка допомагає виду переживати періоди дефіциту їжі.

У «морського канібала» є природний ворог

У Балтійському морі гребневик все ж має потенційного природного ворога — триголку (Gasterosteus aculeatus).

Ця невелика риба може харчуватися личинками гребневиків і таким чином стримувати їхню чисельність. Проте є проблема: через низький вміст кисню у воді активність триголок знижується. Відповідно, вони можуть поїдати менше личинок гребневиків.

Балтійське море переживає серйозні зміни

Поширення чужорідного виду — лише одна з проблем Балтійського моря. Вчені також спостерігають збільшення зон із дуже низьким вмістом кисню, коливання рівня води та зміни, пов’язані з потеплінням клімату.

Такі умови можуть давати перевагу видам, здатним швидко пристосовуватися до змін.

Водночас учені застерігають: не кожен чужорідний організм обов’язково завдає шкоди екосистемі. Деякі види з часом стають частиною місцевого харчового ланцюга і навіть можуть слугувати їжею для інших тварин.

Радіо Трек: НОВИНИ