Морепродукти, які нашкодять: ТОП-10 видів «небезпечної риби» (ФОТО)
Від її вживання краще відмовитися і на те є вагомі причини
Забруднення моря шкодить не лише довкіллю, а й здоров'ю людини. У цьому переконаний Браян Клемент, керівник інституту здоров'я та автор книги «Риби-вбивці: як морепродукти шкодять здоров'ю».
Чоловік зауважив, що чимало видів риби, які ми їмо, містять метали, промислові хімікати й пестициди. І це дуже негативно відбивається на організмі людини
OBOZREVATEL зібрав ключові тези із книги Браяна і розповідає, яку рибу краще назавжди прибрати з раціону – не лише через брудні моря та океани, а й «завдяки» махінаціям з боку виробників такої продукції.
Перед тим, як замовити чи купити цю рибу, поцікавтеся, звідки її привезли. Якщо із Чилі, то є погана новина – у цій рибі дуже багато ртуті, тому дорослій людині не бажано вживати її частіше двох разів на місяць. А краще – взагалі таку не їсти.
Крім того, не варто купувати дикого окуня з островів Крозе й Принца Едварда. На цих локаціях морських мешканців виловлюють безконтрольно, тобто ніхто не стежить за дотриманням санітарних умов.
Допустимо споживання цієї риби, завезеної із Фолклендських островів, Маккуорі чи узбережжя Аргентини.
Цей вид риб живе до 100 років. Звичайно, під час вилову ніхто не стане перевіряти вік рибини, тож існує чималий ризик з’їсти окуня, якому 70-80 років і який накопичив за життя дуже-дуже багато токсинів.
Крім того, від цієї риби варто відмовитися задля збереження виду, бо її популяція так і не відновилася після шаленої популярності кілька десятиліть тому.
Автор книги вважає, цю рибу варто взагалі прибрати з раціону, адже в її м’ясі забагато ртуті. А ще під час вилову рибаки переважно ігнорують норми, тож є чималий ризик скуштувати заражену чи зіпсовану рибу.
Ризикувати не варто. Звідки б кахельника не завезли, – неможливо гарантувати, що він буде безпечним.
У книзі Браян написав про те, що більшість риб та молюсків протягом життя накопичують ртуть. Вона може спровокувати тяжкі ураження центральної нервової системи людини.
Акула ж накопичує у своєму організмі цю речовину, коли з'їдає малих риб, які встигли «поласувати» хімією. Вважається, що саме в акул максимальна кількість ртуті в організмі.
Макрель – це риба з родини скумбрієвих. Від неї краще відмовитися дітям і вагітним, а чоловікам радять споживати не більше однієї порції на місяць.
Причина та сама – високий вміст ртуті.
Найбезпечніший варіант цієї риби – атлантична.
Це одна із риб, яку активно використовують шеф-кухарі: вона має ніжний смак і мало кісточок. Її нерідко споживають у сирому вигляді, просто нарізавши на тонкі шматки і поливши соусом.
Втім, риба-меч теж нашпигована токсинами (зокрема, ртуттю).
Ця риба дуже смачна. Втім, вона містить речовину, яка не засвоюється нашим організмом – гемпілотоксин (восковий ефір). Це речовина із масляним смаком, яку шлунок людини перетравити просто не в змозі.
Надмірне вживання такої риби може викликати хронічні порушення роботи травної системи.
Важко знайти тунця, якого б вирощували у природних умовах. В основному ця риба живе на спеціальних фермах, де її підгодовують хімічними добавками і гормонами росту. Через це всі види тунця містять ртуть, тож фахівці рекомендують вживати не більше 100 г м’яса на місяць.
Через зниження популяції цієї риби у магазинах і ресторанах її часто замінюють «бюджетнішими» варінатами. Тож, заплативши за червоного луціана, ви, скоріше всього, поласуєте телапією або морським окунем.
Але ще гірше буде, якщо вам принесуть зіпсований чи неправильно транспортований луціан.
Купуючи ці делікатеси в магазинах, пам'ятайте, що їх виготовляють із низькоякісної риби. Так, наприклад, тунець для довшого зберігання та отримання яскравого червоного кольору оброблюють монооксидом вуглецю, бо від природи – після заморожування тунець втрачає насиченість кольору.
Радіо Трек: НОВИНИ