Манікюр у СРСР: як жінки викручувалися без салонів і вибору

Цікаві факти минувшини

Манікюр у Радянському Союзі був не про моду і тренди, а про терпіння та винахідливість. Вибір засобів був мінімальний, а бажання мати доглянуті руки — велике, пише Novyny.live.

У 70–80-х роках манікюр робили або вдома, або при перукарнях. Там у невеликих кабінетах працювали майстри в білих халатах. Про стерильність тоді майже не говорили, а кутикулу могли зрізати звичайним лезом, яке продавалося в будь-якому магазині.

Домашній манікюр був звичною справою. У кожної жінки були ножиці, пилочка і пінцет.

 

Руки розпарювали в мильній воді, а потім змащували кремом. Про маски чи спеціальні засоби тоді не знали, але сам процес був спокійним і навіть приємним.

Найбільша проблема — лаки для нігтів. Кольорів було всього кілька: червоний, рожевий або бежевий. Вони швидко злазили, лягали нерівно і часто текли. Тому жінки експериментували: змішували лаки між собою, додавали зеленку, чорнило з ручок або фарби. Для блиску використовували мішуру чи подрібнені ялинкові прикраси.

Імпортні лаки вважалися справжньою розкішшю. Польські або французькі привозили з-за кордону чи передавали через знайомих. Такий лак берегли і використовували лише для особливих випадків.

У 80–90-х роках з’явилися яскраві, неонові кольори. Нігті фарбували перед святами й дискотеками, не думаючи про правила. Малюнки робили звичайною голкою — лінії, крапки, прості візерунки. Щоб усі нігті виглядали однаково, потрібні були вправність і терпіння.

Сьогодні цей манікюр виглядає дивно, але саме він показує, наскільки жінки були кмітливими. Не було вибору — була фантазія. І саме тому радянський манікюр зараз викликає не насмішку, а повагу.

Радіо Трек: НОВИНИ