Мандруємо Рівненщиною: що подивитись туристу у Корці?

Перша літописна згадка про тутешнє поселення під назвою Корчеськ зроблена у 1150 році

Про райцентр Корець часто можна зустріти вираз «християнська Мекка». Адже у невеликому містечку розташовані десять церков!

Замок князів Корецьких-Острозьких

Князь Острозький у 15 ст. спорудив у Корці дерев'яний замок, а волинський воєвода Богуш Корецький у першій половині 16 ст. укріпив його мурами. Замок був оточений глибоким ровом, через який вів до фортеці підйомний міст.

У 17-18 ст. замок суттєво перебудовували. Останню, найбільшу перебудову здійснили у 1780-ті рр. князі Чарторийські, в результаті чого замок був пристосований під княжий палац.

У 1832 році корецький замок спіткала пожежа, і відтоді його більше не відбудовували.

До сьогодні тут збереглися залишки зовнішніх цегляних стін і арочний кам'яний міст. Частково збереглися й підземелля — обов'язкова багатофункціональна частина середньовічного замку. 

Свято-Троїцький жіночий монастир

Православний монастир у Корці був заснований близько 1571 року князем Богушем Корецьким як Воскресенський. Був двічі зруйнований. Відновлений як католицький францисканський кляштор у 1620 роках княжною Софією Корецькою.

21 вересня 1880 року обитель було освячено як Свято-Троїцький жіночий монастир. 

За радянської влади монастир був одним із дев'яти українських монастирів, що лишився незакритим.

На пасіці, що в монастирському саду, розташований бджолиний храм. Такий собі вулик-церква в людський зріст.

У Свято-Троїцькому храмі зберігається стародавня ікона Божої Матері — Споручниця грішних. За переказами, до неї молилась свята преподобна Марія Єгипетська в єрусалимському храмі. 

З Корцем пов’язані останні роки коханої жінки Пушкіна – Анни Оленіної-Андро, яка після смерті чоловіка оселилась недалеко біля міста в с.Середня Деражня. Оленіна подарувала місцевому монастирю землі, допомагала своїм коштом утримувати сирітський притулок для дівчаток. За її заповітом похована на території Корецького жіночого монастиря.

Костел Святого Антонія

На лівому березі річки Корчик розташований  католицький костел Святого Антонія. Спочатку, це була дерев’яна святиня, яку збудували на цьому місці у 1533 році Князь Кароль та Княгиня Анна Корецькі, які тут і поховані.

У 1962 році костел був закритий владою та перетворений на склад, де зберігали хімічні засоби.

У 1990 році храм повернули вірянам, повністю зруйнованим. Парафіяни доклали неймовірних зусиль, щоб відновити костел.

Територія костелу огороджена муром, у який вбудована дзвінниця. У кутку муру знаходиться каплиця з ХVIII — XIX століття. Під час Другої Світової війни три дзвони корецького костелу отець Антоній Даркевич закопав їх в землю на території костелу. Завдяки цьому, їм вдалося уникнути долі, яка зазвичай судилася іншим дзвонам — вивезення до Росії.

Біля костелу знаходиться могила польських воїнів, які загинули в боях з більшовиками у 1920 році.

Корецькі граніти

Це геологічний заказник місцевого значення в Україні. Розташований між селом Новий Корець та містом Корець.

Заказник створений з метою збереження гранітних скель на березі річки Корчик. Граніт темно-сірий, складається з кварцу, польового шпату, біотиту, а також тонких прожилок графіту.

Цікаві факти про Корець

У Корці була заснована перша на Україні друкарня на івриті. Вона працювала з 1776 по 1781 року. У ній було надруковано близько 20 книг. 

Пам'ятник Шевченку у Корці зображує поета у незвичній «ленінській» позі. Через його незвичну вигляд, поширилася легенда, що цей пам'ятник утворився «приєднанням голови Шевченка до тіла Леніна». Однак цей пам'ятник у його сьогоднішньому вигляді було зведено ще у 1964 році.

У 1846 році Корець відвідав Тарас Шевченко. У своїй повісті „Варнак” він писав:

„Из Кременца пошел я через село Вербу в Дубно, а из Дубно на Острог, Корец и на Новоград-Волынский”.

В Корці оглядав архітектурні пам’ятки, спілкувався з селянами і зробив кілька малюнків. У повісті „Прогулка с удовольствием и не без морали” писав „на полях Волыни и Подолии вы часто любуетесь живописными развалинами массивных замков и палат, некогда великолепных, как, например в Остроге или Корце. В Корце даже церковь, хранилище бальзамированных трупов Корецких, сама собою в розвалину прерватилась. Что же говорят? О чем свидетельствуют эти угрюмые свидетели прошлого? О деспотизме и рабстве? О холопах и магнатах?”

Т.Г.Шевченко зупинявся на постоялому дворі, цей будинок зберігся і понині.

Радіо Трек: НОВИНИ