Корови провалюються у розломи землі: Рівне може опинитися без води, - каже Михайло Кривко

«В районі водозабору, у Горбакові, там – справжня екологічна катастрофа» (с)

Про це мало говорять, але виявляється Рівне може знову залишитися без води.

Точніше, ми можемо знову перейти спочатку на подачу води за графіком, а потім і взагалі… Невідомо чи буде вода в Рівному.

Уся проблема у виснаженні водозабору в Горбакові та відсутності хоч якоїсь осмисленої політики з тим, аби такої – екологічної та інфраструктурної катастрофи уникнути

- Екологічна катастрофа – вже є, каже Михайло Кривко, який колись керував Костопільським районом, а нині очолюю Федерацію підприємців Рівненщини, - Екологічна катастрофа в Горбакові просто кричуща, і всі в керівництві області про це давно знають, але обирають за краще – відвернути від неї очі та сховати голову в пісок: мовляв, хай вже наші наступники з нею розбираються.

- Ну, але наскільки там серйозна ситуація?

- Та там жахи: корови провалюються під землю, хати тріщать, колодязі пересохли. Ще 10 років назад, в 2014 році на сайті колишньої Гощанської РДА повідомлялось – от я цитую (з телефону): «Розломи поверхні землі в районі водозабору сягають 5-7 м глибиною і до 1,5 м шириною, в які провалюється сільська худоба. Депресійна воронка в зоні водозабору розширилась до 375 кв. км. Загальна площа зневоднених сільськогосподарських угідь складає понад 3 тис. га і з кожним роком вона збільшується».

- І на скільки вона збільшилася за цей час ця воронка?

- На скільки вона збільшилась за останні 10 років невідомо, тому що жодні дослідження з цього приводу там не проводились.  Це я знаю точно. І на даний час там вже тріщить «по всіх швах» не лише земля, але й людські садиби.

- А скільки там є ще води?

- Цього ніхто не знає точно, бо оцінка запасів підземних вод  в районі водозабору  проводились востаннє в 2009 році і була розрахована на 20 років. То ж усі собі думають, що 2029 р. води якось вистачить, але ситуація з тих пір катастрофічно погіршилась і, наскільки, я знаю, там гаплик може трапитися дуже несподівано і дуже конкретно вже навіть найближчим часом.

- Мається на увазі Рівне?

- Мається на увазі цілодобове постачання Рівного водою, якого було досягнуто цілою командою людей, до якої я тоді теж мав причетність, і всі ми тим пишалися, але…

- Що це була за команда?

- Це були люди, які згуртувалися тоді довкола Миколи Петровича Сороки – голови Рівненської ОДА, який взяв і вирішив – забезпечити Рівне цілодобовим водопостачанням. Бо до того, ще з 80-х і всі 90-ті вода до рівного надходила за графіком.

- Ніхто не вірив тоді, що Сороці це вдасться. Навіть у місквиконкомі самого Рівного ніхто не вірив.

- Навіть Роман Данилович Василишин – голова облради не вірив і казав: «Миколо Петровичу, кинь це, це – неможливо», але… Знайшли тоді рішення по Здолбунову – перекинули лінії – 16 км. водогону. Багато було рішень. Всі райони допомагали, а я був залучений ще й як депутат облради і голова комісії з охорони природи. Так от…

Всі тоді знали, що в подальшому потрібно буде робити відповідні технічні заходи, аби піднімати рівень підземних вод, аби не давати всій тій місцевості пересихати.

- Однак, нічого не з того часу не робилося, правильно?

- Ну, ви ж знаєте як у нас: одна революція, друга, тепер війна. Кожна нова мітла по-новому гребе, але не в бік Горбакова – це однозначно. Там ще в 1997 р. робилися дослідження, я надішлю ці дані, й було ще тоді розроблено комплекс необхідних заходів. Наприклад мало бути збудовано 5 дамб. Однак, ми встигли збудувати тоді лише одну, а після нас вже ніхто нічого не будував.

- Цілодобове постачання води Рівному – це ж ще більше навантаження на водоносні горизонти. Правильно?

- А ви знаєте, що ні. З часом виявилося, що навпаки споживання води в Рівному впало, бо люди перестали набирати зайве у відра та ванни. Сама поведінка людей змінилася, вони стали спокійніше до води ставитися, а тим часом труби, в яких постійно була вода стали менше протікати і рватися: перестали ржавіти зсередини. Хоча зрозуміло, що за ці всі роки і з трубами – їх станом – є зараз дуже серйозні проблеми.

- Але ж не може бути, що ніхто в області не піднімає це питання?

- Знаючі люди є, безперечно. Сам я постійно з усіма на цю тему говорю, бо відчуваю певну відповідальність за ту справу, яку ми почали в кінці 90-х = гарну справу й потрібну людям, але… Цілодобова вода в Рівному це розкіш, яка потребує – постійних вкладень і постійної роботи. Просто взяти і відмахнутися від проблеми – не можна.

- А є ж, певно, люди, які знають – що конкретно треба зробити, аби врятувати і Горбаків, і всю ту територію довкола, і щоб у Рівному вода не пропадала? Ми ж маємо цілий інститут

- Університет уже, і там дуже багато знаючих людей фахових. Не знаю чи вони наважаться про цю проблему відверто з вами розмовляти, але є така пані Лариса Садова – голова обласної «Асоціації платників податків» і, щоб ви розуміли, - член кореспондент академії економічних наук України. Вона може вам багато чого цікавого розказати і по воді, і взагалі. Як мінімум, якщо ви вирішите далі цю тему вивчати, то я б радив починати з розмови із нею. Вона, думаю, дасть вам усі викладки, і це буде корисно

ДОВІДКОВО:

1. У 1984 році в Гощанському районі було введено в дію водозабір для м. Рівне з добовою подачею води 55 тис. куб. м, який працює у такому режимі з 1987 року. Для усунення негативних екологічних наслідків в районі водозабору було розроблено і затверджено рішенням обласної ради № 181 від 04.11.1992р. «Техніко-економічне обґрунтування поліпшення водогосподарської обстановки і використання земель басейну р. Горинь». Ним передбачалось здійснити цілий комплекс  заходів. Зокрема, реконструювати та ввести нові осушувальні системи, побудувати 234 гідротехнічні  споруди на каналах, в т.ч. 5 шлюзів-регуляторів, 12 насосних станцій, 40 га  ставків.
2. Нічого з вище запланованого за період більше 30 років не було виконано, що призвело до загострення проблем екологічного характеру, які дедалі загострюються. Як результат – в районі водозабору  на поверхні ґрунту створилась сітка глибоких тріщин, нерівностей, розломів поверхні землі.
3. В 1997 році екологічний стан в районі водозабору в басейні р.Горинь Кабінетом Міністрів України визначено надзвичайним. З метою подолання надзвичайного екологічного становища та стабілізації  водогосподарського  стану знову передбачено комплекс необхідних заходів. Але побудовано лише 1 дамбу в с. Воскодави з 5 необхідних. Решта заходів знову не виконані і в черговий раз лишилися на папері. (Постанови КМУ від 17 листопада 1997 року №1275 та від 1 червня 1998 року № 763 додаються). Не дивлячись на те, що за період з часу визнання Урядом надзвичайного екологічного стану (27 років)  викачано ще півмільярда куб.м води на місцевому рівні продовжується  повне ігнорування Урядового рішення  про визначення на загальнодержавному рівні екологічного стану в районі водозабору «надзвичайним», 
4. За понад 40 років експлуатації водозабору невиконання передбачених при введенні в експлуатацію заходів та нагромадження інших факторів, а саме:  погіршення кліматичних умов, заповнення ставків  регуляторів Хмельницької АЕС привело  до невідворотного погіршення ситуації в зоні депресійної лійки водозабору, яка в даний час наближена до катастрофічної.
5. Ще 10 років назад, в 2014 році на сайті колишньої Гощанської РДА повідомлялось: «Розломи поверхні землі в районі водозабору сягають 5-7 м глибиною і до 1,5 м шириною, в які провалюється сільська худоба. Депресійна воронка в зоні водозабору розширилась до 375 кв. км. Загальна площа зневоднених сільськогосподарських угідь складає понад 3 тис. га і з кожним роком вона збільшується». На скільки вона збільшилась за останні 10 років невідомо, тому що жодні дослідження з цього приводу не проводились.
6. На даний колодязі, в яких давно вже повністю зникла вода, вже просто провалюються під землю разом з бетонними кільцями. Повністю повисихали джерела, малі річки, ставки та озера. Всі ці поверхневі водні об’єкти, які хоч трохи живили землю, зникли безслідно.
7. Така екологічна загроза стала наслідком грубого порушення природоохоронних законодавчих норм,  які передбачають додержання екологічних вимог при використанні водних ресурсів, здійснення заходів щодо раціонального і економного їх використання, відтворення відновлюваних природних ресурсів, запобігання їх  виснаженню  та негативному впливу на стан навколишнього природного середовища.
8. Оцінка запасів підземних вод в районі водозабору  проводились востаннє в 2009 році і розрахована на 20 років. Ситуація з тих пір катастрофічно погіршилась. Відсутність необхідних оновлених розрахунків і затверджених запасів  підземних вод  ставить під  загрозу водопостачання не лише прилеглих населених пунктів до Горбаківського водозабору, але безперебійне забезпечення питною водою жителів м. Рівного. Тим більше, що негативні тенденції у водному балансі в зоні впливу водозабору та екологічна обстановка й надалі різко загострюється.  
9. За висновками експертів, основною причиною земних розломів та просідання поверхні землі є спустошення земних надр. У першу чергу, викачування запасів підземних вод. Через це під землею утворюються гігантські порожнини, в які зрештою просідає земна поверхня.
10. Тому вкрай гостро і необхідно вирішити питання щодо проведення в найкоротші терміни наукового дослідження та  інженерно-геологічного  обстеження території впливу  Горбаківського водозабору для того,  щоб:
    • вивчити сучасний стан екзогенно-геологічних процесів басейну річки Горинь в районі водозабору;
    • провести реальну оцінку можливого впливу на довкілля внаслідок переходу підземного водоносного горизонту в поверхневий при подальшому планованому викачуванні підземних вод та визначити конкретний перелік заходів, спрямованих на недопущення виснаження водних ресурсів.

Радіо Трек: НОВИНИ