«Хто відповідає за мобілізацію?... Ніхто?», - Ігор Луценко ставить питання руба (ФОТО)
І просить поширити його Текст (АК)
Ігор Луценко – один із тих, хто може говорити про Війну та проблеми війська – без жодних докорів сумління. Він з 2014 року у боях і користується загальною повагою військових.
Вчора він написав текст, який просить – поширити:
ХТО ВІДПОВІДАЄ ЗА МОБІЛІЗАЦІЮ?
Чому у нас такі проблеми з мобілізацією?
Тому що нею не займається ніхто!
Так, це дивний, але факт.
Зараз, коли армія так кричуще потребує поповнення, коли Росія постійно нарощує живу силу своїх полчищ — фактично в нашій державі немає нікого, хто б реально займався політикою залучення людей у військо.
ТЦК — це не державний орган, котрий має повноваження проводити якусь політику в галузі мобілізації чи рекрутингу.
Він, за задумом законотворців, лише ВИКОНАВЕЦЬ, який обробляє потік мобілізованих і рекрутів.
А цей потік якраз має генерувати певна ДЕРЖАВНА ПОЛІТИКА у цій галузі, певний комплекс заходів.
ТЦК працює з результатом «мобілізаційної політики». Але сама ця політика у нас ніким не здійснюється.
Але чомусь так сталося, що всі очікують від ТЦК вирішення проблем з мобілізацією.
Армію, котра взагалі-то має займатися питаннями фронту, зробили крайньою у процесі, котрий стосується тилу, організації життя усієї країни.
Уявіть собі: на командному пункті угруповання військ сидить командир, він цілодобово віддає бойові накази — приміром, перекинути артилерію, підрозділи БПЛА на стик двох бригад під Покровськом, куди зараз іде російський наступ.
І паралельно він має придумати, яким чином ТЦК виконати плани по мобілізації, в умовах, коли для мобілізованих немає ні належних заохочень, ні справжніх покарань від ухилення.
Нонсенс? Абсурд? Ні, це реальність. Прізвище цього командира — Драпатий. Він одночасно командує напрямом на фронті, керує цілим родом військ (сухопутка) і при цьому має займатися забезпеченням Сил оборони України новим особовим складом.
Чи це нормально? Що, більше в державі немає фахівців з державного управління, котрі могли б взяти на себе це питання? Невже, окрім бойових воєначальників Сирського і Драпатого, нікому немає часу зараз цим зайнятися? Треба обов’язково скинути це на тих, хто зараз воює 24 на 7?
Мобілізація — це величезний комплекс заходів, котрий треба провести, і на котрий у армії немає ані повноважень, ані можливостей. Бо вона, знаєте, зараз трохи зайнята.
Приміром, є критична потреба вивчати настрої у суспільстві, робити соціологію, в тому числі глибинну. Чи це завдання Генштабу?
Так само треба рахувати фінансові плани, тому що матеріальне заохочення — важливий фактор рекрутингу. Це можуть зробити Мінфін, Нацбанк, Мінекономіки. Але вони не у складі Генштабу.
Або треба дати різки правоохоронній системі, котра нині самоусунулася від покарання ухилянтів, СЗЧшників і дезертирів — то хіба Генштаб може це зробити?
Або треба застосовувати санкції проти цих категорій — на кшталт арешту майна, тощо — то хіба цим може займатися Генштаб, а не суди з прокуратурою та іншими правоохоронними органами? Суди, прокуратура, ДБР і БЕБ з НАБУ — не підрозділи Генштабу.
Або ще живий приклад — потрібно масово рекрутувати іноземців, є десятки тисяч охочих. Але потрапити в Україну вони не можуть, бо треба специфічне сприяння МЗС.
А МЗС не підпорядковується Генштабу.
Треба, щоб хтось більш високий у державі взяв на себе відповідальність, скоординував роботу Кабміну, РНБО, Верховної Ради, десятків державних органів та інституцій. Генштабу тут, при всьому авторитеті, недостатньо.
І тоді, можливо, постануть цікаві, раніше небачені речі.
Можливо, виявиться, що країна не так вже й стомилася від війни, що її верхівка і низи ще готові дати належний кадровий ресурс, перекрити не тільки поточні потреби, але й дати змогу тимчасово відпочити тим, хто без перестанку воює вже четвертий рік?
Буду вдячний за поширення
*АК -- авторська колонка
Радіо Трек: НОВИНИ