Ходити в магазин щодня чи закуповуватися раз на тиждень: який підхід справді економить гроші, і європейцям зокрема 

Від способу покупок залежить не лише кількість часу, яку ми витрачаємо, а й те, скільки грошей зрештою залишиться в гаманці. Економісти радять не обирати крайнощі

Одна з головних проблем щоденних походів до магазину — ризик купити більше, ніж планувалося. Людина заходить лише за молоком чи хлібом, а виходить із пакетом товарів, які спочатку не входили до списку.

Тому основні продукти вигідніше купувати за заздалегідь складеним списком. Такий підхід дозволяє краще контролювати бюджет і скорочує кількість імпульсивних покупок.

Економіст Центру економічної стратегії Богдан Слуцький у коментарі УНІАН також радив робити основну закупівлю приблизно раз на тиждень, а продукти з коротким терміном зберігання купувати додатково за потреби.

Чому закупівля на тиждень може бути вигіднішою

Перед походом у магазин варто перевірити холодильник, морозильну камеру та кухонні шафки. Після цього скласти приблизне меню на кілька днів і сформувати список.

Це важливий момент: економія виникає не просто через велику закупівлю, а завдяки тому, що людина заздалегідь знає, навіщо купує кожен продукт.

Наприклад, замість трьох спонтанних походів за м’ясом, крупами, макаронами, молоком, овочами та снеками можна придбати основний набір одразу. А свіжий хліб, зелень, молоко чи фрукти докупити тоді, коли вони справді потрібні.

При цьому надмірно запасатися швидкопсувними продуктами теж невигідно. Те, що було куплено «про всяк випадок», може просто опинитися у смітнику.

Японський підхід: спочатку подивитися, що вже є вдома

У Японії боротьба з харчовими відходами на рівні домогосподарств також починається із планування покупок. Японське Міністерство сільського, лісового та рибного господарства радить перед походом до магазину перевіряти холодильник, морозильну камеру й запаси продуктів, а купувати лише ту кількість, яку сім’я реально встигне використати.

Тобто логіка проста: не «що б ще купити», а «що в нас уже є і що з цього можна приготувати».

Цей принцип може працювати і для української сім’ї: залишилася гречка — плануємо страву з неї; є овочі, які потрібно використати першими, — вони стають основою найближчої вечері.

У Скандинавії також роблять ставку на планування

Подібний підхід використовують і в Північній Європі. Норвезька служба безпеки харчових продуктів рекомендує домогосподарствам стежити за запасами, планувати меню та покупки, купувати лише необхідне і враховувати терміни придатності.

Дослідження європейських домогосподарств показують схожу тенденцію: люди, які краще планують покупки та приготування їжі, зазвичай рідше викидають продукти.

Водночас надто жорстке меню на багато днів наперед теж може бути не найкращим рішенням.

 

Гнучке планування на кілька днів дозволяє враховувати зміни у графіку та не залишати зайву їжу.

Європейський досвід показує, де ховаються зайві витрати

Для Європейського Союзу проблема харчових відходів має не лише екологічний, а й безпосередньо фінансовий вимір. Єврокомісія наголошує, що планування харчування, використання залишків та складання списку покупок допомагають скорочувати кількість викинутої їжі, а отже — і втрати сімейного бюджету.

За оцінками Європейської комісії, скорочення харчових відходів може дозволити домогосподарствам ЄС заощаджувати в середньому від 220 до 720 євро на рік залежно від масштабу скорочення відходів.

Тому головний принцип європейського підходу — не обов’язково купувати рідше. Значно важливіше не купувати зайвого.

А як бути в Україні під час війни

Окрема проблема — бажання створити великий запас продуктів після новин про удари по складах, магазинах чи логістичних об’єктах.

Богдан Слуцький закликав не перетворювати такі ситуації на панічне скуповування.

Тимчасово порожня полиця ще не означає, що товар зник із ринку. Наприклад, у конкретному магазині може закінчитися популярна марка, тоді як аналогічний продукт іншого виробника буде доступним.

Схожа ситуація спостерігалася з гречкою у 2022 році: через проблеми з імпортом її пропозиція скоротилася, частина покупців перейшла на інші крупи, а згодом виробництво стабілізувалося.

Панічна закупівля також не обов’язково є найкращим способом підтримати виробника.

Кошти спочатку отримує торгова мережа, а виробник отримує оплату та нові замовлення вже пізніше. До того ж покупка великої кількості товару сьогодні часто означає лише перенесення майбутніх покупок на теперішній момент.

Якщо мета — підтримати український бізнес, ефективніше регулярно купувати продукцію конкретних українських підприємств, які постраждали від війни.

Який варіант найвигідніший

Універсального правила «ходити в магазин лише раз на тиждень» немає. Для однієї сім’ї це може бути зручно, для іншої — призвести до зайвих запасів.

Найпрактичніша схема виглядає так:

• раз на тиждень — основна закупівля за списком;
• протягом тижня — невеликі покупки свіжих продуктів;
• удома — постійний контроль того, що вже є в холодильнику та шафах.

І головне — не плутати запас із запасанням. Невеликий резерв круп, макаронів, консервів чи води може бути розумним рішенням, особливо в умовах війни. А от скуповувати десятки однакових товарів лише через страх дефіциту — спосіб витратити більше, а не заощадити.

Найбільше грошей економить не порожній холодильник і не забита продуктами комора. Економить звичка купувати лише те, що сім’я справді використає.

Радіо Трек: НОВИНИ