«Древній руський Одонацер!»: як той, хто повалив Рим, став натхненням для Богдана Хмельницького (ФОТО)
І чому він був таким важливим для козаків?
У 1657 році, під час похорону Богдана Хмельницького, генеральний писар Запорозького війська Самійло Зорка виголосив промову.
Звертаючись до покійного гетьмана, він сказав:
«Милий вождю! Древній руський Одонацер!».
Як пише md-eksperiment,
Цим порівнянням Самійло Зорка пов’язав дві далекі епохи. З одного боку – події 476 року, коли вождь Одонацер (Одоакр) скинув останнього римського імператора на Заході.
З іншого – козацьку боротьбу XVII століття.
Для тогочасних українських літописців Одонацер був не просто чужинцем, а своїм - русином, який став королем Італії і завершив історію Західної Римської імперії.
Походження Одоакра: що кажуть факти і що – легенди
Сучасні історики в основному вважають Одоакра представником одного з германських або змішаних племен. Він народився приблизно в 433 році. Його батько Едек служив у гунів Аттіли. Сам Одоакр довгий час перебував на римській військовій службі як федерат – союзник-варвар. Він пройшов шлях від рядового командира до впливового воєначальника.
Поряд із цим існує інша лінія свідчень. У деяких середньовічних джерелах, зокрема в Brevis historia, Одоакра називають Ruthenus – русином. Пізніше, у XVI столітті, на меморіальній плиті в Зальцбурзі його згадали як Rex Rhvtenorvm – короля рутенів. Багато вчених вважають ці свідчення пізніми і ненадійними. Однак для українських інтелектуалів XVII століття саме вони були важливими.
Особливо активно обговорювалася тема ругів. Це плем’я жило на Балтійському узбережжі. Деякі джерела ототожнювали ругів з русами.
Через п’ятсот років після Одоакра княгиню Ольгу в Європі називали «Регіна Ругорум» – королевою ругів.
Козацькі літописці спиралися на ці відомості, щоб показати: Одонацер належав до давньої руської традиції.
Це не академічна історія в сучасному розумінні, а частина тогочасного уявлення про своє минуле.
Козацька пам’ять про Одоакра
Для авторів козацьких літописів Одонацер був важливим символом. У «Білоцерківському універсалі» 1648 року, пов’язаному з Богданом Хмельницьким, згадується, як «збірна бойова сила русів із Ругії від Балтицького помор’я» на чолі з князем Одонацером взяла Рим. Там прямо говориться:
«Навіть Стародавній Рим (що може називатися матір'ю всіх європейських міст), який володів багатьма державами й монархіями і пишався колись своїми шістьмастами сорока п'ятьма тисячами війська, в давні віки взяла й чотирнадцять літ тримала далеко менша проти згаданої збірна бойова сила русів із Ругії від Балтицького, або Німецького помор'я, на чолі яких стояв тоді князь Одонацер, - сталося це в році 470 після Різдва Господнього.
Отож ми йдемо за прикладом наших давніх предків, отих старобутніх русів, і хто може заборонити нам бути воїнами і зменшити нашу лицарську відвагу!»
Цей уривок показує, як козаки використовували історію Одоакра в політичній боротьбі. Вони наголошували: навіть величезний Рим колись упав перед меншою, але згуртованою силою русів.
А отже, і їхня війна з Річчю Посполитою – це не бунт, а продовження давньої лицарської традиції. Предки вже колись перемагали великі імперії, тож і тепер мають на це право.
Найяскравіше порівняння з’явилося саме на похороні Хмельницького. Коли Самійло Зорка назвав гетьмана «древнім руським Одонацером», він поставив його в один ряд з легендарним вождем. Для козацької старшини це означало визнання: Богдан – такий самий сильний і мудрий керівник, як той, хто завершив епоху Риму.
Чому ця історія була важливою для козаків
Козаки жили в час, коли їм постійно доводилося доводити своє право на існування і свободу. Звертання до давньої історії допомагало. Якщо руги – це руси, а Одонацер - русин, то козаки ставали спадкоємцями могутньої традиції. Не бунтарями, а продовжувачами справи предків.
Саме тому в «Літописі Величка» та інших текстах Одонацер постає не як чужий варвар, а як свій герой. Це було частиною формування історичної свідомості.
Люди того часу шукали в минулому приклади сили, незалежності та військової доблесті.
Сьогодні ми можемо по-різному ставитися до цих інтерпретацій. Академічна наука більш скептично оцінює слов’янське походження Одоакра. Але для розуміння козацької епохи важливо саме те, як вони самі бачили свою історію.
Радіо Трек: НОВИНИ