«Доля війни вирішується на полі бою!»: Дещо про «картонки» і відпочинок (ФОТО)
«Я просто вже, блд, не знаю» (АК)
Подаємо нижче вибрані думки військового, офіцера та ФБ-блогера Романа Ковальова:
- Знаєте, я щоранку після обстрілів Києва гортаю стрічку Фейсбука і бачу прокляття та вимоги українців: мовляв, терміново треба щось зробити, «доколе», скільки можна, «не дамо, не дозволимо, будьте прокляті».
Я, блд, не знаю. От я просто вже не знаю: скільки можна ще сидіти далі і причитати й причитати?
Але при цьому продовжувати ходити на концерти поп-зірок (які блд концерти), їздити у відпустки в Буковель або на Комо (які блд відпустки), викладаючи звідти свої радісні фото у Фейсбуці, відпочивати, веселитися, ходити на мітинги з картонками і так далі.
Головна «гібридність» цієї війни в тому, що навіть зараз, для багатьох, навіть свідомих українців, війна все ще десь там далеко й доноситься до цивільних «якимись» неприємностями у вигляді «Цирконів» та «Орешників».
Падають — неприємність. Хочеться, щоб не падали.
Але для цього українці не збирають валізи своїм чоловікам і не женуть їх самі в ТЦК, за руку не приводять, щоб ішли воювати.
Ні. Вони ходять на мітинги з картоночками і просять у небес, у влади, щоб ті щось таке зробили, після чого усім у тилу стало добре, спокійно та безпечно.
Українці досі не усвідомили, що йде потужна, повноцінна війна і що загрози знищенню всієї України реальні як ніколи. І банальні, як смерть чергової зебри на черговому водопої десь в Африці сьогодні або завтра.
Просто бац — і нема.
І що, якби ми справді розуміли ці загрози, то вже давно б мобілізувалися як суспільство: «Все для фронту, все для перемоги!»
І тоді б взагалі не потрібні були патрулі ТЦК, бо свої ж дружини тягнули б за руки чоловіків і казали: «Іди захищай свою родину або геть з дому».
Але ж ні. У нас досі купа людей, які кажуть: «Ото є армія, хай вона захищає, а мій мені дома потрібен, бо діти, господарство, відпустка».
Ну, тоді не треба нити кожного ранку, що по нас падають «Циркони».
Вони будуть падати й далі, поки не закінчиться війна.
Але як закінчиться війна — ми не знаємо.
Через те, що людей мало, сил мало, противник переважає, може, вона закінчиться у Львові російськими військами. Ви просто будьте до цього готові, поводьтеся як дорослі люди.
….
Для мене найкраще завершення мітингу з картонками було б, якби всі жінки, присутні на цьому мітингу, взяли всіх чоловіків, які поруч із ними йдуть із картонками, і видворили їх у ТЦК. І сказали: «Ми тут без вас на мітингах постоїмо, а ви беріть речі, і рухайтесь на фронт».
Бо доля війни вирішується, як і раніше, — на полі бою!
...
Повний текст ФБ-допису Ковальова подаємо нижче:
Радіо Трек: НОВИНИ