Депутати й політики знову поза грою: банках хочуть заборонити автоматично перевіряти перекази політично значущих осіб
Відомо про які суми йдеться
У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт, який може змінити правила фінансового моніторингу для політично значущих осіб — депутатів, чиновників, суддів, топпосадовців та людей з їхнього близького оточення. І саме ця ініціатива вже викликала хвилю дискусій: одні говорять про боротьбу з «банківським абсурдом», інші — про ризик послаблення контролю за грошима політиків, пише судово-юридична газета.
Простими словами — йдеться про те, що банки можуть перестати автоматично перевіряти кожен переказ або покупку таких клієнтів.
Що хочуть змінити
Зараз банки дуже прискіпливо стежать за фінансовими операціями так званих ПЕПів — politically exposed persons, тобто політично значущих осіб.
На практиці це часто виглядає так:
- переказ грошей;
- купівля авто;
- велика оплата карткою;
- навіть звичайний платіж —
усе може потрапити під додаткову перевірку просто через статус людини.
Новий законопроєкт пропонує змінити підхід. Банкам хочуть заборонити автоматично перевіряти кожну операцію політика або чиновника, якщо немає ознак ризику чи підозрілих факторів.
Тобто сам факт того, що людина є депутатом чи чиновником, уже не повинен автоматично запускати тотальний контроль усіх її платежів.
То що — тепер ніхто нічого не перевірятиме?
Ні. І це головне, що варто розуміти.
Фінансовий моніторинг ніхто не скасовує. Банки, як і раніше, будуть зобов’язані:
- перевіряти походження великих сум;
- аналізувати підозрілі операції;
- контролювати ризикові перекази;
- відстежувати незрозумілі рухи коштів.
Але тепер контроль хочуть зробити не «суцільним», а вибірковим — тобто орієнтованим саме на ризики.
Наприклад, якщо депутат регулярно перекидає великі суми між рахунками або проводить нетипові операції, банк усе одно може запустити перевірку.
А ось дрібні побутові платежі, як стверджують автори законопроєкту, не повинні автоматично викликати підозру лише через статус клієнта.
Чому це викликало суперечки
Критики законопроєкту побоюються, що на практиці нові правила можуть дати політикам більше простору для приховування грошей або сумнівних схем.
Адже сьогодні банки часто перевіряють ПЕПів «із запасом», щоб уникнути проблем із регуляторами та штрафів.
І якщо автоматичний контроль послаблять, частина операцій може просто випадати з поля зору.
Особливо на фоні того, що Україна вже багато років перебуває під тиском міжнародних партнерів у питаннях боротьби з корупцією та відмиванням коштів.
Що кажуть автори законопроєкту
У Раді наполягають: зараз система часто працює формально й створює зайву бюрократію.
Мовляв, банки перевіряють навіть звичайні покупки чи дрібні перекази, хоча реальної користі для боротьби з корупцією це не дає.
Автори документа посилаються на міжнародний принцип risk-based approach — ризикоорієнтований підхід. Саме його рекомендує FATF — міжнародна організація, яка формує стандарти боротьби з відмиванням грошей.
Суть проста: більше уваги — справді підозрілим операціям, менше — формальним перевіркам «для галочки».
Що залишиться без змін
Навіть після можливого ухвалення закону банки все одно будуть зобов’язані:
- виявляти політично значущих осіб;
- перевіряти джерела їхніх статків;
- контролювати великі та ризикові операції;
- отримувати погодження керівництва для роботи з такими клієнтами у визначених випадках.
Тобто повного «зняття контролю» не буде.
Але дискусія навколо законопроєкту вже показала: тема грошей політиків в Україні залишається однією з найчутливіших. І будь-які зміни правил тут автоматично викликають запитання у суспільства.
Радіо Трек: НОВИНИ