Чотири риси характеру, через які діти не хочуть спілкуватися з батьками в старості 

Наслідки своєї поведінки дорослим людям усвідомлювати вкрай боляче 

У сучасному суспільстві дедалі частіше можна побачити сумну картину: самотні літні жінки, яким ніхто не телефонує, до яких ніхто не приїжджає. Їхнє теперішнє – не випадковість. Це наслідок минулого, створеного власними діями. Адже наше сьогодення – результат наших рішень і вчинків.

Нижче – чотири риси характеру, які часто зустрічаються у матерів, від яких діти відвертаються, і з віком повністю зникають з їхнього життя.

1. Надмірна опіка і контроль

Мати, яка постійно «керує», нав'язує поради, не дозволяє дитині самостійно мислити чи приймати рішення, провокує в дорослому віці опір і навіть агресію. Дитина, якій 30 або 40, втомлюється від постійного ментального тиску і, зрештою, віддаляється.

2. Холодність і байдужість

Материнська відстороненість, емоційна «зима» у дитинстві, призводить до такого ж холоду у відповідь. Якщо дитина не відчувала тепла, турботи й любові, не варто чекати їх від неї в майбутньому. Відсутність емоційного зв’язку – це найкоротший шлях до відчуження.

3. Постійна тривожність і контроль через турботу

Мама, яка 20 разів на день телефонує дорослій дитині, щиро вважаючи, що піклується, насправді породжує втому і бажання дистанціюватися. Нав’язлива тривожність виснажує і змушує людину уникати спілкування, навіть якщо мова йде про рідну матір.

4. Відсутність у житті дитини

Якщо мати була зосереджена лише на собі – будувала особисте життя, займалась кар’єрою, виїжджала на заробітки чи просто не мала часу – її відсутність у житті дитини залишає глибоку порожнечу. З роками дитина теж починає будувати власний світ без неї.

Життя – це дзеркало. Те, що ми вкладали у стосунки з близькими, повертається згодом. І якщо дорослі діти не згадують, не телефонують і не приїжджають – це, найчастіше, не їх вина. Це наслідок того, що вони колись не отримали.

Радіо Трек: НОВИНИ