Чому українці з агресією реагують на слова «відпочинок» та «відпустка»: пояснення психолога з Рівного

Реакція агресії має давні корені

Ще на початку літа ми у соцмережі запитали, чи збираються українці у відпустку. І отримали у відповідь агресію. Користувачі писали:

«яка може бути мова про відпустку, коли у країні війна?»,

 

«як вам не соромно таке питати, коли наші хлопці - в окопах?»,

 

«гріх думати про відпустку: це ж читають на передовій»

 

Окрім цього, у соцмережах дехто грозився видаляти з друзів за опубліковані фото з відпочинку. Та й по колегах-журналістах було помітно, що вони й на мить не дозволяють собі розслабитися, майже цілодобово стежачи за новинами.

Агресія - через комплекси

Ми поцікавилися у психолога з Рівного Алли Яремович, чим вона пояснює таку агресивну реакцію українців на слова «відпочинок» та «відпустка»:

Важливу роль відіграє історичний контекст цього феномену. Протягом тисячоліть наша країна відстоювала свободу і право на власну ідентичність та незалежність.

 

Боротьба передбачала страждання заради вищої мети. Війни, руйнування несли за собою втрату рідних і близьких серцю людей, співвітчизників. Це відбувалось циклічно, багато тисяч років поспіль, відкладаючись у генетичному коді нації.

 

Поряд з тим, зауважує психолог, вартий уваги особистісний контекст такого феномену. Адже у ситуації підвищеної небезпеки загострюються особисті внутрішні конфлікти. Одним із них є комплекс меншовартості та комплекс жертви, проявлений більшою чи меншою мірою.

Люди, що мають цей невирішений конфлікт, часто забороняють собі будь-які радощі, навіть елементарні.

 

Вони глибоко переконані в тому, що задоволення, відпочинок, спокій, безпеку, прихильність, любов неодмінно треба заслужити, вибороти, вистраждати.

Цей внутрішній конфлікт, пояснила Алла Яремович, формується ще у дитинстві, коли малюк змушений щоразу підтверджувати свою значимість гідним уваги вчинком, дією.

В минулому його здебільшого помічали за те, що він зробив, а не тому, що він сам є цінністю. На передній план виступали очікування значимих осіб. При цьому, його власні потреби і вподобання вважалися другорядними, не вартими уваги.

 

Якщо дитину карали за помилки, доєднувався комплекс жертви. Такий освоєний спосіб взаємодії із світом ставав нормою. 

А переповнена власними стражданнями, така людина скеровує обурення, осуд, агресію на тих, хто дозволяє собі жити інакше, каже психолог.

Загальна тривожна ситуація лише підсилює внутрішні давні переживання болю, образи.

 

І тоді така особа знаходить об’єкт для вияву «праведного гніву», виступаючи у ролі карателя.

У таких ситуаціях, радить психолог, важливо розуміти, що

будь-яка боротьба тут і тепер відбувається заради отримання гармонійного майбутнього.

 

Власними стражданнями неможливо послабити чи припинити біль і страждання інших.

 

Можна і варто навчитися керувати власними емоціями, створювати щасливе, переможне майбутнє вже сьогодні.

Відпочивати чи ні?

В той же час військові, які побували на передовій, кажуть, що навіть на війні бійці знаходять час для відпочинку, бо інакше не могли б захищати країну: вибилися б з сил.

А декотрі з них писали, що вони там, на передовій, якраз для того, щоб ми могли почуватися безпечно і жити звичайним життям, а отже давати собі й право на відпочинок.

З ними погоджується і психолог Алла Яремович:

Відпочивати необхідно, однозначно. Ми всі живі істоти і потребуємо відновлення сил для подальших дій.

 

У ситуації сильного стресу наш організм певний час може працювати більш активно і створюватиметься хибне уявлення, що так буде завжди.

 

На жаль, ні. Надмірні навантаження неодмінно призведуть до виснаження, емоційного або фізичного.

За словами психолога, кожна людина має особистий запас міцності і його треба поповнювати.

Для початку врахуйте необхідні потреби – їжа, сон, гігієна, безпечний простір довкола.

 

Інформаційна гігієна теж важлива. Обмежте кількість новин із зони бойових дій за певний проміжок часу. Врахуйте той факт, що рівень кортизолу під час читання або перегляду таких новин різко зростає.

 

Цей гормон стресу руйнує нейронні зв’язки, що призводить до погіршення розумової діяльності, погіршення пам’яті, переключення і концентрації уваги. Поставтесь з повагою до власного організму і він вам віддячить сторицею.

Обов’язково потрібно виділити час для діяльності, яка дає вам задоволення, наснагу, дарує приємні емоції, додає психолог.

Звісно усім хочеться, щоб закінчилася війна, настав мир і спокій. Бажання активно долучитися до настання перемоги, пришвидшити цей процес - абсолютно природне.

 

Не варто з головою поринати у почуття провини і картати себе за неспроможність виконувати щось грандіозне. Зупиніться на якийсь час, проаналізуйте власні дії, подумайте, яку діяльність, роботу чи завдання можете виконувати тут і тепер. Від чого почуватиметесь корисними, наповненими.

 

Допоможіть собі, своїм близьким, підтримайте їх, розрадьте. Робіть те, що можете.

 

Чергуйте навантаження і відпочинок. Адже втомлена, виснажена, вкрай знервована людина має значно знижену продуктивність праці, частіше хибить, припускається помилок, які потім доводиться виправляти.

Радіо Трек: НОВИНИ

Поширити в Facebook