Чому на перших поверхах хрущовок немає балконів — пояснює історик

Секрети радянської економії

Коли будували хрущовки, головним було не естетичне оформлення, а переселення людей із бараків та комуналок у власні квартири. Будинки зводили швидко, дешево і практично.

У них усе підпорядковувалося економії: маленькі кухні, суміщені санвузли, прохідні кімнати, низькі стелі та слабка шумоізоляція.

Але найбільше запитань завжди викликали балкони — точніше, їхня відсутність на першому поверсі.

Як пояснює автор YouTube-каналу «Історик», причини цього були суто практичні: безпека, економія та пожежні норми.

Безпека від квартирних крадіїв

Перша і найочевидніша причина — безпека. Балкон на першому поверсі вважався прямим запрошенням для злодіїв: дістатися до нього було легко, а вікно поруч давало повний доступ до квартири.

Економія та технічні нюанси

Хрущовки — це апофеоз економії. Кожна копійка, арматурний лист і відро бетону рахувалися. Відмова від балконів на першому поверсі дозволяла зекономити великі кошти та пришвидшити будівництво.

До того ж був технічний момент: панельні будинки часто «страждали» через протікання швів.

 

Для ремонту вздовж фасаду мав вільно рухатися підйомник.

 

Балкони на першому поверсі ускладнили б доступ техніки до стін.

 

Пожежна безпека

За радянськими нормами перший поверх мав просту схему евакуації — через вікно без додаткових конструкцій. Балкон міг би сповільнити вихід мешканців і завадити роботі рятувальників.

На верхніх поверхах ситуація була зворотною: балкон навпаки допомагав пожежникам дістатися до людей за допомогою стандартної драбини.

Звісно, пізніше багато мешканців самостійно добудовували собі великі «цар-балкони» на опорах і фундаментах.

Але оригінальний задум радянських архітекторів залишався незмінним: мінімум комфорту, максимум практичності.

Радіо Трек: НОВИНИ

Поширити в Facebook