Не готові вмирати за свою країну? Cерйозні проблеми з Мобілізацією у багатих – «The Economist»

Там, де люди живуть добре

The Economist написав великий матеріал під заголовком: «Чи віддали б ви життя за свою країну?».

Стаття про неготовність сучасної людини брати зброю в руки.

Переважно маються на увазі мешканці багатих країн.

Ключові думки викладені в публікації:

  1. Військовий призов став на порядок денний у багатьох раніше «спокійних» країнах світу.
  2. Нідерланди: чисельність армії 49 тисяч, вона скорочена в 5 разів із часів холодної війни, кожна 10-а посада – вакантна, торік призов приніс 3600 із очікуваних 5000 солдатів.
  3. До 2030 року Німеччина хоче збільшити військо з 182 тисяч до 203 тисяч, а Франція з 240 тисяч до 275 тисяч.
  4. Польща планує до кінця року збільшити армію зі 197 тисяч до 220 тисяч, а згодом і до 300 тисяч.
  5. Сучасна кар'єрно орієнтована, індивідуалістична молодь не хоче в армію. Тим паче в зону реальних бойових дій.
  6. Молодь не бажає воювати навіть в оборонних війнах.
  7. Тепер призов означає силовий примус.
  8. 40% країн мають ту чи іншу форму призову.
  9. Армії масового призову були замінені меншими, але професійними добровольчими формуваннями з високотехнологічним озброєнням.
  10. 13 найбагатших країн світу повністю відмовилися від призову. Чим заможніше суспільство – тим безпечніше.
  11. Із 32 країн НАТО лише 8 мають призов.
  12. Авторитарні країни (Іран, Північна Корея, Росія) подвоїли свої армії.
  13. Ізраїль – єдина країна, де військовий обов'язок є центральним стовпом громадянства. Ізраїль хоче подовжити термін служби до 3 років і збільшити призовний вік резервістів до 45 років.
  14. Тайвань має 169 тисяч солдатів, Китай – 2 млн.
  15. Південна Корея скоротила службу до 18 місяців, зарплата зросла.
  16. Швеція: потрібні 10 тисяч новобранців на рік. Усі 19-річні громадяни (чоловіки і жінки) заповнюють анкети, третина проходять відбір, десята частина призивається.
  17. Громадяни багатих країн не хочуть жертвувати собою заради нації. Теперішні суспільства – «пост-героїчні».
  18. Найвищою цінністю є збереження людського життя та особистий добробут.
  19. У ліберальних суспільствах відновлення призову практично неможливе.

Радіо Трек: НОВИНИ

Поширити в Facebook