Це неможливо читати без сліз: ЗСУ залишають записки в будинках українців. Навіщо (ФОТО)

Це вам не «2 армія світу»

Звільнені містечка та села Київщини, Чернігівщини, Сумщини після відступу російських військ почала займати українська армія.

За законом в умовах воєнного стану держава дійсно має право відчужувати майно та використовувати для оборони ресурси всіх форм власності. І в ході бойових дій, і в тилу армії, солдатам доводиться жити не лише в комунальних закладах, але й в приватних помешканнях.

Повага до особистого простору містян і селян, що тимчасово покинули свої домівки, стала справжнім феноменом.

Солдати прибирають, за потреби годують домашніх тварин і на вдячність залишають господарям свої пайки.

— Перепрошуємо, що вибили вхідні двері. Ми зайшли сюди при звільненні села і перевіряли будинок.

 

Через негоду залишилися у Вас на довший час. Перепрошуємо за всі незручності.

 

З повагою до Вас, та сподіваємось на розуміння! Захисники України, – таку записку залишили українські добровольці в одному з будинків у селі Нова Басань на Чернігівщині.

Її написав Андрій Піхоцький із Батальйону Братства Дмитра Корчинського 1 квітня 2022 року.

Напередодні разом із ЗСУ батальйон Андрія приїхав на спільне завдання на Чернігівщині.

— Ми побачили в тепловізор російські війська, що відступали. Як годиться, влаштували їм на прощання невеличкий бій, – згадує Андрій. В очікуванні підкріплення та контрнаступу ворога військовим довелося залишитися в селі на ніч.

Перевіривши довколишні оселі на наявність диверсантів, військові вибрали для ночівлі стратегічно вигідний будинок.

— Оскільки ми виїхали на коротке завдання, спочатку не планували залишатися надовго.

 

Потрібно було ночувати на позиціях, а на вулиці було досить зимно, як на кінець березня, – розповідає Андрій.

Зайшовши в сільську оселю, солдати були вражені побаченим. На столі досі стояли вже засохлі троянди, а по всьому помешканню висіли різнокольорові повітряні кульки.

Ймовірно, війна застала власників посеред сімейного свята.

Сліди присутності 10 чоловіків у невеликому будинку складно не помітити. Хотілося, аби господарі знали, що в їхньому домі ночували саме українці, а не росіяни.

— Тому я вирішив написати невелику записку і подякувати їм за можливість провести ніч у теплі, – згадує Андрій.

Перед від’їздом часу на повноцінне прибирання не було. Втім, солдати встигли підмести за собою.

На знак вдячності господарям помешкання вони залишили їжу зі свого пайка.

А от від їжі, яку тимчасовим жителям пропонували місцеві мешканці, солдати здебільшого відмовлялися.

— Ми розуміли, що за якийсь час ситно поїмо на базі, а селяни ще довго чекатимуть гуманітарну допомогу, – пояснює військовий.

Микола Чабан, звукорежисер у довоєнному житті, а тепер військовослужбовець ЗСУ, разом зі своїм підрозділом живе на окраїні села на Київщині.

Солдати зайняли будинок місцевого лікаря, який дав згоду на розквартирування української армії вдома.

— Ми в гостях у наших людей, за яких ми б’ємося, і намагаємося в усьому виявити повагу до їхнього дому. Нічого не ламаємо і не нищимо, – зазначає Микола.

12 військових на килимках і в спальниках ночують у найбільшій кімнаті будинку. Аби всі помістилися на підлозі, деякі меблі довелося винести в сарай.

Утім, перед від’їздом солдати обіцяють усе повернути на місце.

— Будинок має гарний інтер’єр. Я не можу його назвати багатим чи помпезним. Проте відчувається, що оселю доглядали і обживали з любов’ю.

 

У нас був суворий наказ від командування нічого не зламати і не зруйнувати. Солдати регулярно прибирають у будинку, – розповідає Микола.

Схожі записки, як і випадки прибирання випадкових місць для проживання  українськими солдатами, непоодинокі.

— Дякуємо за притулок і затишок. Ми намагалися нічого не пошкодити.

 

Кішечок погодували. З повагою, Збройні Сили України! – написали українські військові в помешканні іншого звільненого села.

Не менш зворушливою подекуди є відповідь цивільних. Один із українських військових розповідає, що віддав місцевим жителям форму на прання. Отримавши службовий одяг свіжим і чистим, солдат знайшов у кишені флісової кофти отаку записку:

— Бажаю від щирого серця повернутися додому живими і здоровими.

 

Нехай Вас Господь Бог оберігає.

 

З великою повагою до Вас, Любов.

«Ну і як тут не перемогти з такими людьми», – запитує військовий на свої сторінці у соціальній мережі.

За законом після закінчення воєнного стану держава повинна відшкодувати збитки за примусово відчужене майно, що перебуває у приватній або цивільній власності.

Наразі займані військовими будинки в повному порядку. А замість нарікань на відшкодування їхні власники переповнені вдячністю і повагою до українських захисників.

Джерело: Хмарочос

Радіо Трек: НОВИНИ

Поширити в Facebook