Балаклави – на смітник Революції! Україні потрібен – Порядок

Грудневі тези

Шершун, який зараз знаходиться у лікарні, потрапив на очі «поліським активістам» та до смітника випадково: люди в балаклавах приїхали до Рівного не через нього і не його тут шукали. Він просто трапився їм під руку. А міг же трапитися і голова РОДА. Чи голова обласної ради.

Хоча ні, голова обласної ради – не міг. Він у нас від «Радикальної партії», а поліських активістів очолював депутат Рівненської обласної ради від тієї ж «Радикальної партії» Олександр Васильєв. Той, що із Клесова, і якому колись, наче, кинули гранату до хати, а ще раніше він приїздив до Рівного на чолі трьох сотень бурштинокопачів відстоювати, як тоді здавалося, законні права цих людей.

Цього разу щось змусило їх на цілий день перестати займатися досить прибутковим промислом. Їх привело до Рівного непереборне бажання бачити – іншу людину – на посаді керівника Рівненського обласного управління лісового та мисливського господарства. Нинішній керівник Володимир Грицайчук – людей у балаклавах не влаштовує, бо він «ще з часів Януковича тут сидить». Так заявив Андрій Мітюхін, який, начебто, контролював людей у балаклавах і навіть, кажуть, захистив Шершуна від іще більшого побиття.

Власне, провести т.з. «народну люстрацію» через смітник мали саме Грицайчуку. Однак, його не виявилося на місці, тоді «народні люстратори» пішли в облдержадміністрацію, там їм на очі трапився Шершун, який в результаті й опинився спочатку у смітнику, а потім і на лікарняному ліжку.

Голова Рівненської обласної ради поспішив засудити це «насильство», яке «для цивілізованих людей є абсолютно неприпустимим», але виникає запитання:

Хто такий – Грицайчук?... Чому ми ніколи нічого не чули про нього? Від «активістів». Зрозуміло, що він обіймає хлібну лісову посаду. Цілком можливо, що покриває корупційні схеми. Не виключено, що й по видобутку бурштину. Але чому «активісти» про все це мовчать, а говорять лише про «регіональне минуле»?...

Якщо Грицайчук та Шершун, який з ним, на їхню думку, пов'язаний, дійсно кришують певні незаконні схеми, а бурштинові активісти про них знають, то чому вони не зберуть прес-конференцію і не скажуть усім ЗМІ, дивіться:

• Схеми по лісу кришують ті-то і ті-то. Ці схеми – ось такі. Вони працюють ось так. Щоби ці схеми зупинити, необхідно зробити наступне…
• Видобуток бурштину на Рівненщині кришують ті-то і ті-то. Ось ці конкретно кришують тут, а ті конкретно – кришують там. Схеми загалом виглядають ось так. Щоби це зупинити, необхідно зробити наступне…
   

Якби наші активісти діяли подібним чином (а вони вже давно мали б діяти саме так, якщо вони «активісти»), то це було б по-європейському і викликало б загальне схвалення. Не лише в Україні, але і в тій самій Європі. Можливо б і всі вказані проблеми давно повирішували б. Натомість активісти в балаклавах прагнуть замінити одну людину на іншу. На свою?...

У будь-якому випадку, усі ці смітникові люстрації, які можуть декому подобатися, засвідчують лише подальше скочування України в Анархію та безлад. На жаль, наша влада не здатна нічого протиставити цьому свавіллю. Бо влада, так само, як і люди в балаклавах, заточена виключно на піар заради власних корисливих інтересів. Це означає, що зупинити подібні безчинства маємо ми самі – громадяни України.

Для цього справжні громадські активісти мають заявити власну позицію і пояснити людям у «балаклавах», що їх смітниковий піар є в суті своїй – антидержавним, антинародним та антиукраїнським. Що ми вважаємо їхні безчинства неприпустимим  і вимагаємо від влади перестати ховати голову в пісок та толерувати увесь цей безлад.

Тому виглядає, що гасла поточного періоду повинні звучати так:

Балаклави – на смітник Революції!

Україні потрібен – порядок


Микола Кульчинський

PS

Просто варто розуміти, що стрілянинина ПС у Закарпатті, бурштинова вакханалія на Рівненщині та, наприклад, ось ця історія з Голландськими картинами це все речі одного порядку. В основі лежить відчуття безкарності, яке охоплює людей зі зброєю чи в балаклавах. Людей, що починають як "активісти"/"робінгуди", а закінчують як бандити. Які під виглядом боротьби за все хороше, починають творити усе погане.

[media=50949]
Це неминуча парадигма. Практично для кожного, хто стає на цей шлях.

Можна не бути великим прихильником "безвізового режиму" та іншої "проєвропейської" риторики, але варто розуміти, що з ось цими "смітниками" ми виглядаємо в очах європейців -- дикунами.

Дикунами, які не хочуть змусити себе мислити раціонально і діяти прагматично (результативно), по-дорослому. Обираючи натомість шлях інфантильної нестриманості, вакханалії та крикливих поз і вчинків

Радіо Трек: НОВИНИ