Аналітики OLX розповіли, як шахраї ошукують покупців. Рівняни теж потрапляють на гачок?

Українців з міст ошукують в онлайні через фішинг, жителів сіл — через передоплату, – дослідження

Українців в онлайні ошукують багатьма методами: пенсіонерів, наприклад, утричі частіше за інших — через SMS про виграш у лотерею. А кожного четвертого підлітка — після відкриття шкідливого посилання. Мешканці сіл частіше натрапляють на продаж неіснуючого товару по передоплаті, а кияни — на фішингові атаки.

Стать, до речі, практично не впливає на вірогідність зустріти шахрая в інтернеті.

Такі дані наводить аналітична служба OLX, згідно з результатами опитування 25 тис. користувачів інтернету.

Місце проживання значно впливає на тип шахрайств. Наприклад, ⅔ жителів селищ міського типу та сіл стикаються зі спробами продати їм товарів по передоплаті, яких не існує. А от жителі міст у 1,5 раза частіше отримують фішингові посилання. Жителі райцентрів на третину частіше за інших стикаються з підробленими квитанціями про оплату.

У селах в цілому менше обізнаних з базовими правилами кібербезпеки. Якщо понад 42% містян не ведуть спілкування за межами платформи, де здійснюють угоду, та не відкривають посилання від незнайомих людей, то серед мешканців сіл — це тільки 33% опитаних.

Водночас жителі столиці найбільше потерпають від фішингу (36% від всіх видів онлайн-шахрайств у Києві), а от у Дніпрі, Одесі, Харкові та Львові половина випадків пов’язана з передоплатою товару, якого не існує.

Найбільш відповідально до звернень у Кіберполіцію ставляться у Львівській області — кожний 8-ий ошуканий подасть заяву, а найменш — в Одеській — тут звернеться тільки кожний 14-ий.

Серед всіх вікових категорій 80% випадків онлайн-шахрайств відбуваються у месенджерах (Viber, Telegram, WhatsApp).

Однак пенсіонерам утричі частіше надсилають шахрайські SMS та у сім раз — електронні листи про “виграш в лотерею”, “нові умови тарифу” чи “правила карантину”. Водночас 57% українців віком від 46 до 65 років натрапили на шахраїв, які просили зробити передоплату за неіснуючий товар.

 - Молодь віком 18-25 років у кожному третьому випадку натрапляє на фішинг, а кожний четвертий неповнолітній втратив гроші після переходу за шкідливим посиланням на сайт підробку відомого бренду.

 

Це пов’язано з тим, що молодь більше за старше покоління проводить час в онлайні, але так само слабо обізнана з базовими правилами кібербезпеки — у школах цьому не навчають досі.

 

Українці віком 65 років та старше удвічі частіше за молодь ведуться на схему з підставним кур'єром та у півтора раза частіше за інших натрапляють на шахрайства з використанням фейкових скриншотів про оплату, — деталізує Віктор Нобіуз, керівник відділу бізнес-аналітики OLX Україна.

Молодь більш обізнана з базовими правилами кібербезпеки, однак загальний рівень навичок онлайн-поведінки лишається невисоким:

Водночас про кібербезпеку 65% неповнолітніх та 48% пенсіонерів дізнаються з соцмереж, 38% та 23% — від друзів та родичів, а от кожен третій українець віком від 65 років  — з освітніх проєктів на кшталт Онлайн[за]хист.

Стать практично не впливає на вірогідність натрапити на шахрая. І чоловіки (78%), і жінки (88%) отримують шкідливі посилання від шахраїв у Viber, Telegram чи WhatsApp.

Тільки чоловіки уважніше перевіряють адресу сайту, куди їм пропонують перейти. Українцям удвічі частіше за українок надходять шахрайські SMS (виграш в лотерею, “ви виграли авто”) — 9% проти 4% від всіх випадків відповідно.

Після зустрічі з шахраєм представники обох статей поводяться однаково:

більшість намагатиметься розв’язати проблему самостійно, до поліції звертатиметься тільки кожний десятий, але жінки майже вдвічі частіше за чоловіків звертаються до банку, щоб заблокувати картку.

Радіо Трек: НОВИНИ

Поширити в Facebook