7 років тому «не дві кулі, а ТРИ, в Серце, було вистрілено Сашку», - Сергій Пандрак (ФОТО)
Україна згадує про Олександра Музичка
[media=222335]
Рівно сім років тому 24 березня 2014 року не стало Сашка Білого (Олександра Музичка).
Кілька днів тому Сергій Пандрак – один із його бойових побратимів та товаришів – написав, презентуючи один із багатьох ФБ-дописів:
...не дві кулі, а ТРИ, в Серце, було вистрілено Сашку!!! СЛАВА СПРАВЖНЬОМУ ГЕРОЮ УКРАЇНИ !!! ДУШІ - ВІЧНИЙ СПОКІЙ...
Ось допис, який ішов далі (подаємо без змін):
Псевдо своє «Білий» отримав ще в дитинстві, бо був білявий, таке ж мав у Чечні, а позивний «Консул» там отримав ймовірно через те,що прибув в іншу країну з добрими намірами, допомогти
відстояти її незалежність.
Олексанр Музичко (Сашко БІЛИЙ), був непересічною особистістю у плеяді українського національно-визвольного руху.
Член УНА-УНСО, Герой Чеченської війни, керівник бойового підрозділу УНА-УНСО «Вікінг», керівник особистої охорони президента Ічкерії Джохара Дудаєва, майданівець, координатор силового блоку «Правого сектору» в Західній Україні.
Його іменем була названа вулиця в Грозному, а про його подвиги складали легенди. Підло вбитий двома пострілами в серце в ніч із 24 на 25 березня 2014 року працівниками МВС.".
За кілька тижнів до вбивства Олександра Музичка, була оприлюднена його заява:
«Керівництво генпрокуротури» МВС України прийняло рішення про моє фізичне знищення або захоплення і видачу мене Росії, для того, щоб потім все звернути на спецслужби РФ. Для проведення цієї операції вже створений спецзагін. Ми володіємо на 100% достовірною інформацією.
Це моє звернення прошу вважати офіційним зверненням до Служби Без-пеки України.
Звертаюсь також до своїх побратимів, до всіх українців, націоналістів – патріотів: я не боюся смерті і живим не здамся! Хай мої вороги не надіються, що знищивши мене, вони будуть спати спокійно. Моє місце займуть інші патріоти, які продовжать нашу боротьбу».
На фото Олександр Музичко (Сашко БІЛИЙ) з Юрієм Шухевичем.
Радіо Трек: НОВИНИ