Зросійщені прізвища українців: звідки вони з'явились та як повернутись до свого коріння
Кожен повнолітній українець може змінити свої ім’я та прізвище
На території України під впливом росії часто намагалися перекручувати оригінальні прізвища наших предків на російський лад. Такі «гібриди» з часом міцно закріпилися, але ніколи не пізно повернутись до свого коріння, пише Телеграф.
Перші прототипи прізвищ – прізвиська – почали з'являтися на наших землях ще в князівські часи, пише ВСН. Хоча тоді для ідентифікації частіше використовували імена по батькові.
Звідки взялися зросійщені прізвища
В 1820-х роках в російській імперії вийшов указ про перепис населення, тож вважається, що саме тоді більшість українців отримали прізвища. Після скасування кріпацтва в 1861 році прізвища отримали також селяни.
Так, на наших землях багато прізвищ створені на російську манеру.
Якщо у прізвищі є типове російське -ін чи -ов/-ьов – це зовсім не означає, що в родині – російське коріння.
Цілком ймовірно, що таке рішення свого часу прийняв якийсь писар, який проводив реєстрацію.
До речі, реєстратори мали повноваження самостійно приймати такі рішення і не зважати на думку самої людини.
Також прізвища на російський лад змінювали в радянський період для того, щоб краще просуватись по службі чи отримати більшу лояльність партійного керівництва.
Вигадували прізвища українцям за кількома принципами, найчастіше: як похідне від імені батька чи матері, за існуючим прізвиськом, за родом занять, за приналежністю до певної території.
Як можна дерусифікувати прізвище?
Є різні думки з приводу того, чи варто зараз дерусифікувати прізвища, які звучать на російський лад. Проте, як відомо, кожен українець, досягнувши повноліття, може змінити ім’я, прізвище та по батькові.
Розглянемо декілька прикладів можливої зміни таких прізвищ.
- Рубльов. Суфікс -ьов у цьому прізвищі означає сина чи зятя людини із прізвищем Рубель.
Слово «рубель», яке стало апелятивом прізвища, у давнину мало декілька значень: назва грошової одиниці; жердина для закріплення сіна та снопів на возі; або – вузька дерев’яна дошка із зарубками для качання білизни під час прання.
Суфікс -ьов — російський, він є присвійним, відповідає на запитання: чий? Така побудова прізвищ досить характерна для України, щоправда, власне український суфікс – -ів: Петрів, Іванів, Степанів. Тому на український лад прізвище Рубльов звучало б – Рублів.
- Яковлєв.Прізвище однозначно походить від імені Яків, якого можна вважати засновником роду. У прізвищі вживається російський присвійний суфікс -єв: Яковлєв – син Якова.
З українським суфіксом це прізвище звучало б – Яківлів. Хоча саме словотворення на українську манеру мало б бути іншим. В українській мові є патронімні суфікси -ук/-юк та -енко. Первісно, на думку дослідників, означало, що Петрук – старший син Петра, а Петренко – молодший син. Відповідно, прізвище сина Якова могло б звучати – Яков’юк чи Яковенко.
- Судаков. Прізвище, швидше за все, походить від назви риби. Присвійний суфікс -ов, як і в попередніх випадках, означає, що його первісно отримав син чи зять людини із прізвиськом Судак. До речі, не обов’язково, що ця людина була хорошим рибалкою: «тваринні» прізвища українці частіше отримували не за ремесло, а певні риси характеру. Солов’ями ставали за гарний голос, Зозулями за погане батьківство, а Котами – за ласкаву вдачу.
Крім того, у Криму є місто Судак.
Воно отримало свою назву ще в часи Османської імперії, проте розшифровується не так очевидно, як може здатися.
Із кримськотатарської мови це може означати: suv — вода, dağ – гора, тобто – гори біля води, або ж походити від давнього тюркського sadaq – лук, оскільки вигин узбережжя тут справді нагадує дугу лука.
Проте дослідники прізвищ сходяться на думці, що про приналежність до певної території свідчать суфікси -ськ/-цьк. Тобто, якби прізвище походило не від назви риби, а від населеного пункту, то, швидше за все, звучало б як Судаковський. Тому найбільш наближена українська версія прізвища Судаков – Судаків.
- Курілін. Суфікс -ін (так само, як і -ов/-ьов) – також присвійний, який використовується в російських прізвищах і свідчить про приналежність до найстаршого чоловіка в родині (його імені, прізвиська чи роду занять).
До речі, дві третини російських прізвищ закінчуються на -ов/-ьов, і лише одна третина – на -ін. Різниця в тому, що прізвища з -ін утворюються у випадках, якщо основне слово (апелятив) – має жіночий рід чи закінчується на -а, -я. Наприклад, Нікіта – Нікітін, Пушка – Пушкін.
Тому основа прізвища Курілін – ім’я Куріла. Цікаво, що це – один із народних варіантів імені Кирило. У словнику давніх українських імен цей варіант також засвідчений як Курила. Відповідно, на український лад прізвище могло б звучати – Курилин.
Радіо Трек: НОВИНИ
