Європейські стандарти праці на Рівненщині – не бачили? А вони в нас уже є (ФОТО/АУДІО)

Подекуди

Асоціація з ЄС і стандарти праці на Рівненщині – ця тема стала наступною із циклу програм «Європейський монітор» на Радіо Трек.

Нині роботодавці в Україні змушені думати не лише про рівень заробітної плати але й про умови праці на своїх підприємствах. Їх необхідно наближувати до європейських, зокрема й в світлі вимог Угоди про Асоціацію з ЄС.

Інакше – ризикують залишитися без працівників, які останнім часом масово їдуть на роботу у різні країни світу.  

Це повною мірою стосується і Рівненщини, де по багатьом позиціям та на цілій низці підприємств спостерігаються позитивні зрушення і поступ. 

Хоча проблем та невирішених питань залишається ще дуже багато:

Приведення умов працевлаштування, як і загалом соціальної політики України до європейських стандартів, переважно – гарантія непогіршення нинішніх умов, адже Кодекс законів про працю України, навіть за європейськими стандартами, досить непоганий, а подекуди навіть і кращий за європейські норми.

Скажімо, в Україні один із найдовших в Європі період оплачуваної відпустки для народження дитини.

Однак, мало хто знає, що саме у європейців ми перейняли практику щодо відпустки для дітей, яку може брати не лише мама, але й тато.

Тепер будь-хто із батьків має право на мінімальну тримісячну оплачувану відпустку, яку можна взяти будь-коли до досягнення дитиною 8-ми років.

Такі ж права отримують батьки, котрі всиновили дитину.

Угодою передбачені й певні зміни у цій сфері, зокрема що стосується трудових прав, безпеки на робочому місці, недискримінації в трудових правах за різними ознаками.

До прикладу, розмір оплати за годину роботи того, хто працює повний і неповний робочий день, має бути однаковим.

 

Так само щодо працівників, які працюють у штаті та поза штатом - до них теж мають застосовувати однакові стандарти охорони праці й здоров’я.

Тобто, якщо працівник на окладі отримує медичне страхування, то і його тимчасово найнятий колега повинен мати таку ж страховку.

Серед іншого, Угода вимагає, щоб всі трудові договори або інші подібні документи, що регулюють відносини між роботодавцем і найманим працівником, були максимально зрозумілими. А умови їхнього розірвання чи подовження були чітко виписані.

Крім того, Директива Ради № 91/533/ЄС говорить про обов’язок роботодавця інформувати працівників про умови, що застосовуються до контракту чи трудової угоди.

Якщо договору немає, роботодавець повинен не пізніше, ніж за два місяці після прийому працівника на роботу, ознайомити його з письмовим документом, в якому вказані учасники трудових відносин; назва, посада і категорія роботи, для якої найняли працівника; короткий опис обов’язків; розмір і порядок оплати.

Підписавши Угоду про Асоціацію, Україна взяла на себе зобов’язання у сфері трудового законодавства імпелементувати сім директив Ради Євросоюзу.

Зокрема, директива Ради № 2001/23/ЄС говорить про охорону прав працівників у випадку передачі підприємств чи бізнесових структур.

Угода забороняє колективні звільнення, крім скорочень.

Щодо останнього процедура має змінитися.

В Україні скорочують, просто повідомивши працівників за два місяці.

 

Відповідно до європейського законодавства, про скорочення мають повідомляти, щонайменше, за 30 днів, але, при цьому, потрібно максимально враховувати інтереси окремих працівників, яких скорочують, та проводити консультації із трудовим колективом.

Роботодавець має надавати працівникам повну інформацію у письмовій формі щодо причин і масштабів скорочень. Крім того, про такі звільнення необхідно повідомляти компетентні державні органи, які повинні стежити за процесом консультацій і мають право, за потреби, продовжувати цей період на більше, ніж 60 днів.

За українським законодавством, нині у разі колективного звільнення роботодавець мусить виплатити працівникам дві середньомісячні зарплати. Однак, на таке право можуть претендувати лише офіційно зареєстровані працівники.

Окремо Угода передбачає адаптацію українського законодавства до директив Єврокомісії, які стосуються безпеки на робочому місці.

Зокрема, на підприємствах, де здійснюється видобування мінеральної сировини за допомогою буріння, на підземних і відкритих гірничодобувних підприємствах, на борту риболовних суден, у вибухонебезпечних середовищах та на пересувних будівельних майданчиках, а також в умовах вібрації чи шуму.

Кілька нормативно-правових актів щодо захисту працівників від шкідливого впливу міністерство соцполітики України затвердило. Усього ж в України - сотня завдань, за розгляд 70-ти ще навіть не взялися.

Однак, варто зауважити, що саме на виконання директив Ради Європейської Унії у 2015 році в Україні створили новий орган  - Державну службу України з питань праці, яка, фактично, об’єднала у собі функції кількох інспекцій і ввібрала три напрямки:

  • інспекцію праці

 

  • інспекцію охорони праці

 

  • частину функцій щодо контролю за санітарно-гігієнічніми характеристиками на робочих місцях.

Поки виконувати абсолютно усі завдання з імплементації європейських норм не вдається. Однак багато з цього числа вдалося впровадити впродовж останніх двох років.

Про це в ефірі Радіо Трек розповів начальник управління Держпраці у Рівненській області Юрій Наконечний.

Нині цей орган зосередився, у першу чергу, на виявленні незареєстрованих працівників і інформуванні роботодавців про наслідки через не задекларовану робочу силу.

Ще одним важливим напрямком Держпраці є інспекція належних безпечних умов праці.

Адже нині на Рівненщині рівень травматизму досить високий, здебільшого, через застаріле обладнання.

 

До прикладу у Литві травматизм внаслідок несправності обладнання практично нульовий, поділився досвідом Юрій Наконечний.

Здебільшого це пов’язано із європейською практикою підтримувати бізнес і сприяти йому у розвитку, зазначив ще один гість програми «Європейський монітор» керівник Рівненського обласного об'єднання організацій роботодавців «Роботодавці Рівненщини» Михайло Кривко.

Адже, за кордоном для бізнесу доступні кредити за ставкою 2-3%.

 

В той час, як в Україні найпоблажливіші кредити під 19%.

 

Такі суми наш бізнес виплачувати, разом із усіма податковими навантаженнями і іншими витратами, просто не в змозі.

При цьому, роботодавці Рівненщини і самі розуміють, що в у мовах глобалізації змушені зрівнятися з європейськими стандартами аби мати змогу конкурувати на рівні з європейськими продуктами/товарами/послугами.

За словами Михайла Кривка, аби припинити відтік кадрів за кордон,  мінімальна зарплата нині має бути, щонайменше, вдвічі вищою і становити 10-15 тисяч.

Як цього досягти, а також про інші аспекти цього питання – слухайте докладніше у аудіо записі нашої програми.

 

Ця публікація підготовлена в рамках проекту "Просування реформ в регіони" за сприяння Європейського Союзу (http://ec.europa.eu/europeaid), який реалізується Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій та "Європейською правдою".

Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю Радіо Трек і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу.

Радіо Трек: НОВИНИ

Радіо ТРЕК у Telegram.
Viber: 063-734-106-4
Ілона Радзівіл

Ілона Радзівіл

Відкрити плей-лист

Знайдено номерний знак ВК3898СО

У Рівному знайдено номерний знак від автомобіля ВК3898СО. Якщо він ваш - телефонуйте:

Загублено ключ від автомобіля Merсedes

11 січня 2023 у Рівному загубили ключ від автомобіля Merсedes. Прохання повернути за винагороду. Телефонуйте

Знайдено гаманець і посвідчення водія Марії Степанюк

На вулиці Дубенській у Рівному знайшли гаманець і посвідчення водія Марії Степанюк. Загублене хочуть повернути власниці.   

Більше оголошень