Євген Савчук. З дочкою Златою підкорюємо Гімалаї та вболіваємо за БК «Рівне» (ФОТО)
Про доньку, баскетбол... і не тільки
Є така думка, що батько більше чекає на сина, чи справді це так?
Коли себе уявляв з майбутньою дитиною, то завжди бачив, що йду за руку з дівчинкою. Цікаво, що точно такою, як і була Злата була в дитинстві, - білявою, кругленькою, з двома хвостиками. Не хочу нікого образити, але мені здається, що тати, які якось не до кінця реалізувалися в житті, думають, що хлопчик їм допоможе зробити це в житті. Але насправді історія така, що мами люблять більше синів, а тати - дочок. Тому те, що батько має хотіти сина, - це лише певний стереотип.[media=188689]
Розкажи про свою доньку, яка вона?
Донька взяла найкраще від батька і від мами. Їй все легко дається, бо вона вміє ніколи не опускати руки. Це одне із найголовніших правил, яких я її вчив, - заставляв повірити в себе і в те, що в житті ніколи не можна здаватися. Можна програти, можна відступити, але здаватися - ніколи, не опускати руки до останнього. У школі вчиться - до останнього, поки не отримає результат.
Пішли в гори - вона йшла перед всіма, бо мала бути першою
Дівчинка у 14 років пройшла 200 км горами і ні одної сльозинки не проронила. Але вона і дуже самокритична, ніколи не соромиться зізнатися, якщо чогось не розуміє, запитати або попросити про допомогу.[media=188692]
Як навчити дитину бути такою відповідальною?
Треба в першу чергу відповідально ставитися до своїх обов’язків. Якщо ти відповідальний батько - отримаєш результат, який хочеш і в дитини. Доньці ми ніколи не забороняли десь гуляти, поки уроків не зробить чи щось таке, але вона завжди знала, що у неї є своя відповідальність - навчатися. І вона сама це розуміла і звикла. Насправді все дуже просто - потрібно, щоб дитина сама виробила таку звичку. Батьки мають дати платформу, на якій вже у дорослому віці дитина буде сама приймати рішення. Основа нашого виховання - це те, що ми з народження ставились до дочки, як до рівної собі, як до рівноправного члена родини.
У нас ніколи в сім’ї не було двох дорослих і дитини, а завжди було троє
[media=188691]Треба привчити дитину обговорювати з тобою все, і тоді в підлітковому віці не буде проблеми, що дитина закрита, пропадає у якихось компаніях на вулиці. Зараз я з упевненістю можу сказати, що дружина Ольга і донька Злата - подруги між собою. Дуже сподіваюсь, що і я так само друг для неї.
Не завжди у батьків вистачає часу, щоб проводити його з дітьми. Чи не було спокуси “відкупитися” за це подарунками?
Так, дійсно, коли вона була маленька, я багато працював. Але не було ніколи такого, що я купував подарунки як компенсацію за те, що був зайнятий на роботі і не мав часу провести разом. На мою думку, головне - не кількість часу, проведеного разом, а його якість. А ще ми брали її скрізь із собою, і у поїздки по роботі.[media=188694]
З якого віку ви брали її з собою у мандрівки?
Так вийшло, що наші батьки працювали, а питання наймати няню ми не ставили, такий варіант навіть не розглядали.
З народження постійно тягали її за собою
Першу свою подорож вона здійснила в Олеський замок, коли їй було всього 3 місяці. У 8 місяців поїхала з нами в автобусі в Чехію, дорогу досить добре перенесла. І так було постійно. Тому десь вдвох з дружиною нам поїхати, щось вже було не те, чогось не вистачало.
Ніколи її вік не був перешкодою для подорожей. Іноді ми їздили з друзями, і завжди всім було з нею цікаво. Повноправний член команди. У 2018-му році ми полетіли зі Златою вдвох у Непал, здійснили трекінг навколо Аннапурни - однієї з найвищих вершин у світі. Весь шлях - майже 200 км.
На найвищу точку - перевал Тронг-Ла (5416 м) - вона прийшла перша
Злата займалася танцями давно, ходила на хіп-хоп. А коли почав грати баскетбольний клуб “Рівне”, нам треба було чимось заповнити перерву у грі. У нас з’явилася команда черлідерів, а Злата зі своїми подругами їх підміняли.
На другий рік вони вже зібрали свою більш-менш сталу команду, самі придумували номери. А минулого року донька прийшла і сказала, що вони зможуть повністю професійно закривати всі перерви, але їм треба такий-то бюджет - на пошив форми, оренду залу. Я був радий таке підтримати.
На твою думку, у чому головний секрет виховання щасливих дочок?
Секрет простий - любіть своїх дітей і ставтеся до них як до рівних собі. У кожного свої методи виховання, і я не претендую, щоб когось вчити, але у нас так, і у нас це працює.
Наша довідка.
Савчук Євгеній Анатолійович - директор ТОВ СП «PST Україна» - успішної компанії із 26-річним досвідом роботи на ринку надання митно-брокерських послуг. Один із співзасновників та член президії ГС «Баскетбольний клуб «Рівне», заснованого у 2017-му році.
Народився у Рівному. Має дві вищі освіти за спеціальностями «Економіка підприємства» та «Філологія, перекладач з англійської мови». Закінчив Український державний університет водного господарства та природокористування, а також Рівненський інститут слов’янознавства Київського славістичного університету. Пройшов трудовий шлях від головного бухгалтера на різних підприємствах до директора і співзасновника спільного українсько-чеського підприємства ТОВ «PST Україна». Одружений, разом із дружиною Ольгою виховують доньку Злату. Євген обожнює подорожувати та підкоряти гірські вершини. У Рівному він прославився тим, що підняв прапор баскетбольного клубу «Рівне» на найвищих вершинах у Гімалаях та Африці.
Радіо Трек: НОВИНИ
